Шахраї вигадують різні схеми з відмивання та легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. У багатьох з них задіяні так звані дропи. Обіцяючи «легкі гроші», зловмисники «підводять» таких людей під низку статей кримінального кодексу, що загрожує не лише штрафами, а й цілком реальними термінами ув’язнення.
Хто такі дропи?
6 лютого цього року на офіційному веб-сайті кіберполіції (https://cyberpolice.gov.ua) були опубліковані важливі поради кіберполіції щодо захисту облікових записів і акаунтів українців, а також особистої інформації, яку вони містять. Про це розповімо більш детально.
Поліція Дніпра розшукує 37-річного Максима Половину.
З 22 січня чоловік не виходить на звʼязок з рідними. 37-річний Максим Половина вийшов з дому в Індустріальному районі та досі його місцезнаходження невідоме, розшук триває.
Особливі прикмети: може бути з милицями.
Смартфон чи планшет - це прямий доступ до приватних даних користувача. Якщо ви його втратили, то діяти треба негайно, аби зловмисники не встигли скористатися банківськими даними.
Про це повідомляє РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на Facebook Кіберполіції.
Якщо ви загубили телефон, то фахівці радять дотримуватися наступних рекомендацій:
Кіберполіція попереджає про шахрайство під виглядом фейкових ботів провідних українських організацій.
Зловмисники у месенджерах створюють клони ботів та фішингові посилання нібито на ресурси провідних українських організацій, зокрема енергетичних компаній. Кінцевою метою шахраїв є збір конфіденційних даних користувачів з метою привласнення їх заощаджень.
Кіберполіція закликає громадян бути пильними та дотримуватися наступних порад:
- налаштуйте двофакторну автентифікацію у всіх соцмережах та месенджерах, де це можливо;
Троє мешканців Кривого Рогу телефонували громадянам, випитували у них конфіденційну інформацію про фінансовий номер та здійснювали перевипуск SIM-карт, аби заволодівали грошима людей.
Одним із поширених видів шахрайства є привласнення фінансового номеру сторонніми особами з використанням опції віддаленої заміни сім-карт. У разі успіху зловмисники можуть викрасти гроші з рахунків, оформити онлайн-кредити, здійснити оплату на вебсайтах або ж придбати товари у звичайному магазині.
У Facebook зловмисники масово тегають публічні сторінки або надсилають користувачам спам-повідомлення з текстом: «Подивіться, хто загинув у ДТП, я думаю, ви його знаєте, так шкода…». Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації МВС України.
Мета такої розсилки — змусити користувачів перейти за посиланням, щоб у подальшому заволодіти доступом до сторінок власників у соцмережі.
Кіберполіція та ПриватБанк забезпечили відшкодування понад 3 млн грн збитків родинам військових, яких ошукав зловмисник. Фігурант здійснював перевипуск SIM-карт військових, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні, та надалі отримував доступ до онлайн-банкінгу, а відтак привласнював гроші захисників.
Шахрайську діяльність 32-річного мешканця Дніпра викрили співробітники Департаменту кіберполіції спільно зі слідчими Печерського управління поліції Києва у квітні цього року.
ігурант кримінального провадження створив вірусну програму, за допомогою якої несанкціоновано отримував доступ до облікових записів вебресурсів українських торгівельних та рекламних компаній.
Працівники Управління протидії кіберзлочинам в Дніпропетровській області, спільно зі слідчими Новомосковського управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури м. Новомосковськ, викрили 25-річного мешканця Дніпропетровщини у зламі облікових записів українських інтернет-ресурсів.