16 лютого в Україні – День єднання. У 1659 році в цей день виписали перший чек в історії. У 1813-му народився засновник української опери Семен Гулак-Артемовський. У 1918-му прийняли Акт незалежності Литви. У 1943-му радянські війська вперше відбили у німців Харків.
Свята та пам’ятні дати 16 лютого
16 лютого в Україні – День єднання та День військового журналіста.
16 лютого в історії
16 лютого 1659 року виписали перший чек історія.
16 лютого 1813 року народився Семен Гулак-Артемовський – у майбутньому автор першої української опери “Запорожець за Дунаєм”.
Він походив зі стародавнього козацького роду. Дядько Семена – Петро Гулак-Артемовський був ректором Харківського університету та відомим байкарем. За сімейною традицією Семена віддали навчатися до Київського повітового духовного училища. Але великого інтересу до богослов’я хлопець не виявляв. Натомість увагу викладачів одразу привернув його незвичайний голос. Згодом митрополит Євгеній запросив Семена співати у хорі Софійського собору. Коли після смерті батька Семена відрахували з училища, митрополит влаштував юнака до хору Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1838-му увагу на талановитого співака звернув Михайло Глінка, який прибув до Києва. Його завданням було відібрати 18-20 хлопчиків для придворного хору. Отже, композитор запросив Семена Гулака-Артемовського до Петербурга, де особисто взявся за його освіту.
У Петербурзі Семен Гулак-Артемовський швидко увійшов до кола тодішньої богеми (він товаришував з Айвазовським, Брюлловим, Тарасом Шевченком). Щоб заробити гроші на навчання Семена за кордоном, Глінка разом зі впливовими представниками дворянства влаштував сольний концерт співака, на який запросили всю знать Петербурга. Один із гостей заходу меценат Павло Демидов погодився фінансувати поїздку талановитого співака до Європи для завершення музичної освіти. Гулак-Артемовський отримав можливість навчатися у найкращих педагогів у Франції та Італії, пропрацював сезон у Флорентійському оперному театрі, а потім отримав офіційне запрошення вступити до петербурзької оперної трупи. Там він дебютував у липні 1842 року. На російській сцені Гулак-Артемовський виступав понад 20 років та виконав близько 50 головних партій в операх. А коли голос став втрачати силу, сам почав писати опери. Найвідомішою з них стала “Запорожець за Дунаєм”.
Її прем’єра відбулася 26 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. Опера мала величезний успіх – упродовж сезону її ставили 13 разів. Але після цього вилучили з репертуару через те, що була “надто українською”. Останні роки життя Гулак-Артемовський провів у невеликому будинку Кудринської Христорождественської церкви, де мешкав разом із дружиною. Оперний співак зайнявся… знахарством, хоч грошей за лікування з пацієнтів не брав. Він помер 17 квітня 1873 року від запалення легенів.
16 лютого 1918 року Кубанська Законодавча Рада проголосила Самостійну Кубанську Народну Республіку, а за кілька днів – резолюцію про приєднання Кубані на федеративних умовах до України.
16 лютого 1918 року ухвалили Акт незалежності Литви.
Значна частина території Литви увійшла до складу Російської імперії після розділів Речі Посполитої. Протягом усієї історії, коли литовці перебували під російським ярмом, у них формувався та посилювався національно-визвольний рух. На Литву поширилися обидва масштабні польські визвольні повстання XIX століття, що вибухнули в 1830—1831 і у 1863 роках. Після придушення повстання 1863 року росіяни жорстоко розправилися з його учасниками та радикально посилили політику русифікації в Литві. Але, звичайно, таким чином лише “стискали пружину” народного опору, яка мала рано чи пізно розтиснутися. Під час Революції 1905-1907 років у Литві створили парламент, але згодом деякі його члени змушені були емігрувати з країни.
Під час Першої світової війни у 1915 році територію Литви окупувала Німеччина. Країна перебувала під окупацією до капітуляції німців – тобто осені 1918 року. Однак саме за часів окупації рух за незалежність Литви оформився та легалізувався. У вересні 1917-го у Вільнюсі провели з’їзд литовських делегатів, скликаний з дозволу окупаційної влади. Там обрали Раду Литви – представницький орган, до складу якого увійшли 20 осіб. Після Жовтневого перевороту в Російській імперії стало зрозуміло, що радянська влада намагатиметься вивести країну з Першої світової війни. Більшовики розпочали так звані Брестські переговори з німцями (які в результаті закінчилися підписанням сепаратного Брест-Литовського миру). Тому вже 11 грудня 1917 року Рада Литви прийняла декларацію про відновлення незалежності та “вічні союзні зв’язки Литовської держави з Німеччиною”. Проте днем незалежності в Литві все ж таки вважають 16 лютого – день, коли та ж сама Рада Литви повним складом склала та підписала Акт незалежності Литви. Він став останнім із серії резолюцій про самовизначення країни. Влада Німеччини спочатку заборонила публікувати цей документ. Але 23 березня 1918 року імператор Вільгельм II визнав незалежність Литви.
16 лютого 1943 року радянські війська вперше відбили у німців Харків.
16 лютого 2022 року в Харкові вперше відзначили нове державне свято – День єднання, встановлений напередодні Президентом України Володимиром Зеленським.
Джерело: https://www.objectiv.tv