Продолжаем публиковать разъяснения о налогообложении в период военного положения, предоставленные Главным управлением ГНС в Днепропетровской области.
ДПС та Рада бізнес-омбудсмена започатковують вебінари для бізнес-спільноти
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започатковують проведення вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони проходитимуть протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, до яких зможуть долучитися усі бажаючі.
Під час вебінарів представники ДПС інформуватимуть про особливості застосування новацій у сфері оподаткування у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану задля уможливлення прийняття суб'єктами господарювання поміркованих управлінських рішень.
Перший вебінар відбудеться 24 травня 2022 року, під час якого розглядатимуться особливості в оподаткуванні, спрямовані на підтримку бізнесу та громадян в умовах дії воєнного стану.
Мова йтиме про правила сплати єдиного податку для платників першої і другої групи, звільнення від сплати єдиного внеску, доступні малому бізнесу (для платників єдиного податку першої та другої груп, а також платників єдиного податку третьої групи), податок на майно з фізичних осіб у період дії воєнного стану. Про час проведення вебінару та посилання для підключення буде повідомлено додатково.
Про інші заплановані вебінари та час їх проведення буде повідомлено заздалегідь для надання можливості платникам планувати свій робочий графік.
Слідкуйте за оголошеннями на офіційних ресурсах ДПС.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/584057.html
Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників єдиного податку з початку 2022 року отримали понад 1,3 млрд гривень
Платниками Дніпропетровської області у січні – квітні 2022 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 1,3 млрд грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження виросли на понад 148,1 млн грн, або на 12,7 відсотків.
Нагадуємо, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою єдиного податку 2 % доходу, вважаються такими платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Щодо нового механізму розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/583702.html повідомила наступне.
Рішенням Уряду затверджено новий механізм розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування (постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»). Такі зміни запроваджені у зв’язку з новаціями у справлянні цього податку, передбачені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Принцип цього механізму полягає в тому, що акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування за частками, які визначаються ДПС щомісяця пропорційно до обсягів вартості реалізованої суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнової продукції на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі програмних.
Отже, обсяг зарахованого до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів буде залежати від актуальності адрес господарських об’єктів, на які зареєстровані РРО, у т. ч. ПРРО, та повноти відображення обов’язкових реквізитів у відповідних графах розрахункових документів, зокрема, кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД.
Тому для забезпечення отримання бюджетами місцевого самоврядування належних сум акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та запобігання виникненню зайвих підстав для фактичних перевірок суб’єктів господарювання просимо платників податків звернути увагу на необхідність правильності заповнення всіх реквізитів розрахункових документів та реєстраційних даних.
Відбулось друге засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями у режимах онлайн та офлайн відбулося друге засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), в якому також прийняли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова, фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС та управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС.
Під час засідання за результатами обговорення ухвалено План роботи Громадської ради на 2022 рік.
Крім того, фахівці управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС розповіли членам Громадської ради про строки подання підприємствами фінансової звітності разом з аудиторським висновком в умовах воєнного стану у 2022 році.
Також розглянуті підсумки декларування громадянами Дніпропетровського регіону доходів, отриманих у 2021 році, та деякі положення Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради.
Розширено перелік доходів, які не включаються до доходу платника ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 07.05.2022 набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 «Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» (далі – Закон № 2214).
Відповідно до Закону № 2214 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 165.1.63.
Так, згідно з вищезазначеним підпунктом, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається, зокрема сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».
Закон опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 06.05.2022 № 98.
До уваги ФОП – «спрощенців» першої та другої груп, які на період воєнного стану перебувають на спрощеній системі з особливостями оподаткування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9. підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
► платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці, до яких не застосовується обмеження, зокрема, щодо обсягу доходу.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.
При цьому після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи під час використання таким платником особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, оподатковується виключно за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ. Ставка у розмірі 15 відс. яка визначена п. 293.8 ст. 293 ПКУ, до вказаного доходу не застосовується.
Про здійснення імпортних операцій за договорами ЗЕД без ввезення товару на територію України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Водночас, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.
Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).
Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на територію України за ЗЕД договорами у період воєнного стану.
В Дію повернулася послуга для ВПО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив про наступне (https://t.me/zedigital/1891).
Наша команда завершила технічні оновлення послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України. Тепер українці знову можуть оформити довідку внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та соціальні виплати у застосунку «Дія» для себе та своїх дітей.
Послуга доступна для громадян, які перемістилися з території громад за переліком – https://minre.gov.ua/sites/default/files/field/docs/dodatok_do_nakazu-2… –, що розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають в тимчасовій окупації.
Також Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) нарахує кошти всім, хто раніше отримав довідку ВПО та чекає виплату на картку єПідтримка. Термін їх зарахування залежить від того, коли Ощадбанк за поданням Мінсоцполітики перерахує кошти у ваш банк.
Нагадаємо, що «Дія» є тільки технічним адміністратором послуги.
Деталі про соціальні виплати та отримання довідки ВПО дізнавайтеся на сайті єДопомога (https://edopomoga.gov.ua/).
Для обов’язкової реєстрації платником ПДВ обсяги операцій з постачання товарів/послуг) як благодійної допомоги, не враховуються
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що здійснені протягом 2022 року громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ.
Норми встановлені п.п. 69.12 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Відтак, операції громадських об’єднань та/або благодійних організацій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, не враховуються платниками, що здійснюють такі операції, при обрахунку ними загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.
Який порядок сплати ПДФО з доходів, одержаних фізособою від надання нерухомості в оренду фізособі, яка не є самозайнятою особою?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Про оподаткування податком на прибуток підприємств операцій за договорами управління майном
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Тобто, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.
До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій) з’явилася функція, яка дозволить декларантам дізнаватися відомості про свою власність, наявні в реєстрах. Вона полегшить заповнення декларації для тих, хто втратив документи про власність.
Через війну багато хто був змушений покинути свої домівки в поспіху, часто втративши документи, а часом, на жаль, і своє житло. В таких умовах посадові особи позбавлені можливості швидко та просто отримати інформацію про власність. Тому Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило в Реєстрі декларацій спеціальну функцію – «Дані для декларації».
Запуск цієї функції – це ще одна можливість спростити процес декларування для публічних службовців. Ця функція планувалась ще в довоєнний час для того, щоб підстрахувати декларантів та показати, де вони могли помилитися під час заповнення минулорічної декларації. Проте зараз до першочергової мети додалася ще й нова – допомогти людям, які втратили документи.
Звичайно, ця функція не може повністю допомогти із заповненням усієї необхідної інформації. Але функція «Дані для декларації» полегшить пошук даних та допоможе уникнути помилок, які декларанти могли зробити в попередніх деклараціях.
Функція дозволяє дізнатися інформацію про об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва та транспортні засоби, які належать або належали декларанту або які він успадкував, а також наявні обтяження, відомості про які наявні в реєстрах.
Детальніше про функцію «Дані для декларації» можливо ознайомитись на вебсайті НАЗК за посиланням
https://nazk.gov.ua/uk/novyny/u-reyestri-deklaratsij-z-yavylasya-funkts…
Чи потрібно платнику після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, виконати дії для закріплення фіскального номера в ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) визначено нормами розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.
Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в ПРРО не передбачено.
Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування встановлені щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Які процедури передбачені ПКУ у разі будь-яких змін в облікових відомостях особи-нерезидента, що відбуваються після її реєстрації платником ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо в особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа-нерезидент повідомляє про зміни в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку (абзац тринадцятий п. 208 прим. 1.2 статті 208 прим. 1 розділу V Податкового кодексу України).