Вартість пального в Україні почала стрімко зростати після підвищення податків. За прогнозами експертів, вже до кінця липня літр бензину сягне позначки у 55 гривень, і це може бути не межа. У ситуації розбиралося видання УНІАН.
Вітчизняний ринок палива переживає чергове потрясіння. З 1 липня Верховна Рада повернула податок на додану вартість на пальне на рівень 20 відсотків, тоді як з березня 2022 року можна було сплачувати лише 7%. Окрім цього, почали діяти довоєнні ставки акцизів, зокрема: на бензин - 213,5 євро за тонну, на дизель - 139,5 євро за тонну, на автогаз - 52 євро за тонну.
Це досить суттєве податкове навантаження, яке розв’язує руки бізнесменам, підштовхуючи їх до стрімкого підвищення вартості свого товару. Лише за останні десять днів ціни за літр бензину та дизелю вже зросли на 3-5 гривень. Проте, за даними УНІАН, між урядом та великими гравцями ринку пального є домовленість, що цифри на стелах АЗС не злетять у космос, а будуть збільшуватись поступово і, хотілось би вірити, обґрунтовано.
Очевидно, що на тлі суттєвого зростання тарифів на електроенергію та розмов про можливість підняття інших платежів, зокрема, за воду, нашим громадянам було б важко витримати ще і знущання від підвищення цін на пальне. Бо це тягне за собою здорожчання вартості проїзду, поштового зв’язку, продуктів харчування та багатьох інших товарів та послуг.
За даними директора Консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, з липня податкове навантаження на мережі АЗС зросло на 11 гривень - за літр бензину, на 8 гривень – за літр дизельного палива, та на 3 гривні – за літр газу.
Проте, це не означає, що цифри на стелах заправок мають зрости в тому ж обсязі. Перша декада липня це наочно довела.
Наприклад, літр бензину А-95 подорожчав на 3 гривні, сягнувши, в середньому, 47,90 гривень, дизпального - на 3,45 (до 46,86 гривень), і скрапленого газу - на 1,47 (до 23,39 гривень).
Мережі АЗС не зацікавлені надто стрімко підіймати ціни, адже це відлякує клієнтів. Тому, натомість, вони змушені "прикрутити" свої націнки та скоротити маркетингові програми, тобто бонуси та знижки на пальне, які діяли раніше.
"На сьогодні всі великі мережі - як, наприклад, ОККО, WOG - "порізали" свої маркетингові програми на тридцять відсотків. Тобто, якщо раніше WOG давав знижку 10 гривень на літрі дизпального для великотонажного транспорту, то на сьогодні максимальна знижка – сім гривень. Там само і у нас знижка скоротилась із п’яти гривень до 3,50-4 гривень за літр", - сказав агенції УНІАН засновник групи "Прайм" Дмитро Льоушкін.
Якими будуть ціни до кінця літа
Окрім податкового навантаження, на ціну пального в нашій країні також впливають світові котирування на нафту та курс гривні. І якщо від національної валюти поки можна не очікувати суттєвих змін, то вартість нафти в світі різко пішла в гору.
За останні два тижні нафта марки Brent здорожчала на десять відсотків - до майже 80 доларів за барель. Останній раз такі ціни були ще навесні. За оцінками експерта Льоушкіна, такий стрибок "чорного золота" додатково додав до вітчизняних цін на пальне 1 гривню.
Вже незабаром можна очікувати на ще одну хвилю зростання вартості пального в Україні. Тут себе проявить тягар збільшеного акцизу, оскільки партії, закуплені у пільговий період, закінчаться, і на заправки завезуть вже свіже пальне за новою ціною.
Експерт очікує, що до кінця тижня додаткова націнка на пальне складе близько трьох гривень. Проте, у великих мережах цифри на стелах зростуть на близько двох, а додаткову гривню покриє скорочення бонусних програм.
"У липні у великих мережах АЗС можна очікувати дизельне пальне по ціні 52 гривні за літр та 54-55 гривень за літр бензину. Тут велику роль зіграє ціна нафти. Але багато мереж не перетнуть поріг у 50 гривень за літр, бо не мають такої бонусної системи, як у великих гравців. Тобто на заправках середнього сегменту дизельне пальне буде 47-48 гривень, а бензин - 48-49,5 гривень за літр", - сказав УНІАН власник мережі "Прайм".
При цьому, до кінця липня ціни, скоріш за все, стабілізуються, і в серпні значних коливань експерти не передбачають. Будемо на це сподіватись, зважаючи, що важливим фактором тиску на вартість пального в Україні традиційно є жнива. Які починаються як раз у серпні…
Податкові скрутки і ліквідація міні-НПЗ
Як стверджують чиновники, основною причиною повернення повноцінних податків на пальне стала необхідність наповнювати державний бюджет України, з якого фінансуються оборонні потреби та соціальна сфера.
З іншого боку, високі податки завжди провокували бізнесменів придумувати різні схеми, щоб їх не платити, чи платити не в повному розмірі. За оцінками експертів, до війни бюджет держави щорічно втрачав близько 5 мільярдів гривень через несплату акцизу маленькими нафтопереробними заводами (так званими міні-НПЗ). Зловживання із ПДВ збільшували бюджетну дірку ще на 25 мільярдів гривень.
Експерти попереджають, що повернення довоєнних податків може знову активізувати схеми ухиляння. Адже коли ПДВ на паливо знаходився на рівні семи відсотків, не було сенсу щось видумувати та ризикувати. Інша справа, коли податок збільшився до 20 процентів.
"Вже є сигнали від трейдерів про те, що ділки, які завжди займалися схемами з ПДВ, знову пропонують свої послуги. Зокрема, йдеться про фіктивне споживання, коли відбувається торгівля не продуктами, а документами на пальне. Відповідно, створюються фіктивні зобов’язання з ПДВ, і в кінцевому результаті держава його не отримує", — розповів керівник Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
На його думку, цю ситуацію на ринку повинні тримати під контролем податківці, зокрема, публікуючи інформацію щодо рівня податкового навантаження на його учасників. Проте, під різними приводами цього не відбувається.
Засновник мережі "Прайм" Дмитро Льоушкін зазначає, що поки зарано робити висновки щодо обсягів скруток, які з’являються, бо ще не закінчився звітний період.
"Перші висновки по скруткам можна буде робити не раніше 20 серпня, коли буде податкова звітність компаній. І тільки тоді ми зможемо порівняти червень і липень по податковим надходженням", - пояснив він.
За оцінками Льоушкіна, держава наразі дуже сильно "прикрутила гайки" малим виробникам пального і майже взагалі витіснила їх з ринку.
"На ОЛХ наразі на продаж виставлені чотири міні-НПЗ, які ще два місяці тому дуже успішно працювали та заробляли хороші гроші. Зараз їх намагаються продати за тридцять відсотків від реальної вартості (приблизно 6 мільйонів гривень – УНІАН)", - сказав він.
Скорочення діяльності малих НПЗ означає те, що в Україні буде більш якісне пальне, адже сумнівного ресурсу, що надходив саме від місцевих ділків, стало менше, і залишився переважно імпорт.
"Якість пального, що йде з Європи, виняткова, і тут немає в чому сумніватись. А сьогодні крок до покращення якості зроблений суттєвий через те, що багато міні-НПЗ перестали працювати, і, відповідно, менше пішло "бодяги". Але зовсім вона ніколи не зникне. Це як з проституцією, підробленим алкоголем і цигарками. Буде завжди, просто в менших обсягах", - пояснив Льоушкін.
Це хоч якийсь "плюс" у ситуації, що склалася: якщо вже незабаром ціна повного баку сягне 2500 гривень, хочеться, щоб за такі кошти ризиків нарватися на неякісне пальне було менше.
Майбутні цінові рекорди
Подальша реальна ціна палива на заправках залежатиме, зокрема, від світових цін на нафту. За оцінками західних трейдерів, зараз спостерігається поступове відновлення економік великих споживачів "чорного золота", в тому числі, Китаю, що може потягнути котирування ще вище. А це вже напружує.
Є й інші фактори, що потенційно можуть призвести до ще більшого здорожчання. Зокрема, жнива, що, традиційно, стимулюють ціни на паливо повзти вгору. Звісно, за умови, якщо українські аграрії не підготувалися завчасно, придбавши необхідні обсяги палива за старими цінами.
І другим ціновим піком в Україні може стати осінь - канун настання опалювального сезону. А отже із приходом холодів паски доведеться затягнути дужче.
Пригнічує й те, що водії матимуть менше можливостей економити за рахунок бонусів та знижок на заправках.
Проте, з іншого боку, зростання податків на паливо, що стало основним рушієм його здорожчання, має сприяти тому, щоб більше коштів спрямовувалося на підтримку Збройних сил України у боротьбі зі скаженим сусідом. Головне, щоб зібрані з наших кишень гроші були спрямовані за цим призначенням (а не закатувалися в черговий ремонт непотрібної зараз дороги).