24 січня цього року Сьомий апеляційний адміністративний суд на своєму офіційному веб-сайті (https://7aac.gov.ua) надав роз’яснення щодо процесуальних строків звернення до суду, які встановлені КЗпП, якщо у працівника держоргану виник спір із роботодавцем з питань оплати праці. Зараз розповімо про це більш детальніше.
Строки звернення до адміністративного суду
На сьогодні значна кількість адміністративних справ пов’язана із правовідносинами, що виникли у зв’язку з недотриманням органами державної влади законодавства про оплату праці, зокрема щодо виплати належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення) в період до та після 19.07.2022.
Позов має бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства (КАС) України або іншими законами. Для звернення до адмінсуду встановлюється 6-місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ст. 122 КАС України)
КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом, проте з наведених положень статті 122 КАС України слідує, що вони не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Процесуальне регулювання строків звернення до суду у справах про оплату праці
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю (КЗпП) України, оскільки у контексті гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення КЗпП України у частині, що стосується строку звернення до суду у справах, пов’язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Така норма була передбачена у вказаному законі у редакції, чинній до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1.07.2022 № 2352-IX.
Законом України від 1.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Застосування зміненого законодавства та судова практика
Водночас варто враховувати правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Тобто дія частини 1 статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Так, у рішенні від 6.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини 1 статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 1.07.2022 № 2352-IX) лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності (набрало законної сили 20.09.2023 на підставі постанови ВП ВС, якою це рішення залишено без змін)
Аналогічний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22, від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23, від 7.10.2024 у справі № 500/7802/23 та від 31.10.2024 у справі № 500/7140/23.
Отже, адміністративні справи з вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) за період після 19.07.2022 мають враховувати редакцію норми частини 1 статті 233 КЗпП України, яка передбачає
3-місячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зокрема, перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання працівником (військовослужбовцем) підтверджуючої довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення).
Ігор Ворон, юрист