29 листопада на веб-сайті відомого правового медіа-порталу «Судово-юридична газета» (https://sud.ua) опубліковано статтю журналіста Наталії Мамченко «Повістка не може бути оскаржена у жодному суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення – Верховний Суд». Зараз розповімо про це більш детальніше.
Обов’язок військовозобов’язаного з’явитись за викликом до ТЦК установлений не повісткою, а законом
Верховний Суд наголосив, що обов’язок військовозобов’язаної особи з’явитись за викликом до ТЦК установлений не повісткою, а Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII). На це Верховний Суд вказав у постанові від 23 жовтня 2024 року по справі № 380/2838/24.
Повістка не може бути оскаржена у жодному суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення.
Обставини справи
Позивач просив визнати протиправними дії ТЦК щодо виготовлення та вручення йому повістки про прибуття до ТЦК. Окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження, апеляційний суд залишив рішення без змін.
У касаційний скарзі до Верховного Суду чоловік вказав, що підпис на повістці т. в. о. начальника ТЦК підроблено, а сам документ сфальшований. Розпорядження на оповіщення і вручення йому повістки відсутнє, дата у повістці відсутня, мета виклику не вказана. Стверджував, що повістка підписується виключно начальником ТЦК і має бути вручена особисто або уповноваженими особами, а також, що у його випадку мав бути складений відповідний акт про відмову від отримання повістки, чого зроблено не було. Спроба вручення йому «незаконної повістки» потягло для нього тяжкі наслідки, а саме порушення кримінальної справи за статтею 336 Кримінального кодексу.
Правова позиція Верховного Суду
Як вказав Верховний Суд, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане означає, що позов взагалі не підлягає судовому розгляду.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що, з огляду на предмет позову, він не підлягає розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і в судовому порядку взагалі.
Суд першої інстанції урахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 8 вересня 2022 року в справі № 300/1263/22, і виснував, що саме по собі оповіщення громадян про виклик до ТЦК оформлюється у вигляді повісток і дії відповідача щодо вручення повістки, яка складена останнім на виконання законодавства з питань військового обов’язку та вручена, не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень у розумінні КАСУ.
Зазначене свідчить про відсутність порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов’язковою умовою надання правового захисту судом.
Відповідно, будь-які зауваження щодо змісту та оформлення повістки також не є рішеннями чи діями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.
Верховний Суд в цій справі зазначив, що виготовлення ТЦК повістки, яку позивач уважає сфальшованою, не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень у розумінні КАСУ.
Повістка не може бути оскаржена в будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.
При цьому обов’язок військовозобов’язаної особи з’явитись за викликом до відповідного ТЦК установлений не повісткою, а Законом № 2232-XII. Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд у постанові від 8 вересня 2022 року в справі № 300/1263/22, яку правильно врахували суди попередніх інстанцій у справі № 380/2838/24.
Водночас обставини незгоди позивача із діями ТЦК щодо вручення повістки, а також незгода позивача із наслідками, пов’язаними з його відмовою від отримання повістки і неявкою до ТЦК, не можуть бути предметом розгляду та оцінки в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд підкреслив, що самі по собі дії ТЦК щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов’язку, не свідчать про факт порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача. При цьому доводи щодо порушення ТЦК процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу, про що, зокрема, указує позивач, можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження.
Отже, залишивши касаційну скаргу без задоволення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ще раз нагадав, що повістка не може бути оскаржена до суду, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.
Ігор Ворон, юрист