Днями Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) на своїй офіційній веб-сторінці в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/centraljust) надало роз’яснення з актуальних проблем спадкування зараз, під час дії воєнного стану. Розповімо про це більш детально.
Право на спадкування за заповітом та за законом, черги спадкування
Отже, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Проте у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи згідно законом:
1) у першу чергу – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
2) у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
3) у третю чергу – рідні дядько та тітка спадкодавця;
4)у четверту чергу – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини;
5) у п’яту чергу – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Час відкриття спадщини
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.
Місце відкриття спадщини
Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.
На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Що може бути предметами спадкування
В Мін’юсті зазначили, що предметами спадкування, зокрема, спадковими коштами, можуть бути:
- суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Ці кошти передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
Наразі діють довоєнні строки прийняття спадщини
Спеціалісти Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціїзазначили, що наразі діють довоєнні строки прийняття спадщини.
Так, загальний строк для прийняття спадщини дорівнює 6 місяцям. Він починає вираховуватися з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.
Як бути, коли цей строк пропущено?
Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У разі пропущення 6-місячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину або на підставі судового рішення.
Як свідчить судова практика, поважними визнаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, зокрема:
- тривала хвороба;
- перебування тривалий час за кордоном;
- відбування покарання в місцях позбавлення волі;
- перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
Проте у Мін’юсті звертають увагу на те, що юридична необізнаність про строк в 6 місяців для звернення до нотаріуса чи похилий вік або непрацездатність спадкоємця, несприятливі погодні умови чи відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини не вважаються поважними причинами.
Позови про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини пред’являються за місцем знаходження нерухомого майна або основної його частини.
Ігор Ворон, юрист.