21 червня 1964 рік - піонерський табір «ДЗЕРЖИНЕЦЬ» той, що у селі Могилів, Царичанського району, вперше зустрічає відпочиваючих, дітей працівників Придніпровського металургійного комбінату! 21 червня 2024 рік- п/т « ДЗЕРЖИНЕЦЬ»( він же ДОК « Лісова казка») мав святкувати своє ШЕСТИДЕСЯТИРІЧЧЯ!!!!! Не судилося….
Дозволю собі нагадати про цю дату причетним, і пропоную: переглянути свої фотоальбоми, пригадати щасливі миті перебування у таборі, зателефонувати друзям, а може і привід зібратися (на обриві, на «родительском», просто за чашечкою кави, або….або), переглянути фотографії групи ДОК ЛІСОВА (натхнення прийде) і не забувати, що то була чудова пора щасливого, мирного життя!!!
Так от, 1964 рік до табору заїжджають дітлахи, (особливий момент: колона автобусів, яка має початок і немає кінця, це мінімум 32 автобуси у колоні, уявляєте... асфальт проклали, містяни виходили зустрічати і проводжати…) Першим заселяють «Сонячний», «Амурний», на місці басейну розбитий кемпінг (по сучасному), а як говорили старожили: «.. я ще жив у палатках)! Будівництво тривало. Кіно демонструвати на стіні 3 корпуса, а дикі тварини (кабани, наприклад) приходили на кіносеанс. До табору приїздили делегації з Чехії, Німеччини, Польщі, Румунії, з інших країн. «ДЗЕРЖИНЕЦЬ, ДЗЕРЖИНЕЦЬ - Артек другий…», так, так навіть у піснях співали.
У 1986 році, ДЗЕРЖИНЕЦЬ з травня по жовтень приймав вісімсот дітей з міста Припять, металурги з розумінням поставилися, поміч була звідусіль. Потужність таботу-830 койка місць( на той час), згодом 730, зміна 21 день, пʼятиразове харчування, спорт, естрада, гуртки, походи, а вода царичанська…. Без слів, вірю, що кожен хто читає, потайки посміхається, наповнюється спогадами. А потім будівництво сучасних двох корпусів, крита естрала, кінозал на свіжому повітрі ( це неймовірно: літо, прохолода, великий екран, кінофільм…. перші обійми( можливо) .. і комарі), але то дрібниці.
Згодом оновлена їдальня, відкриття фонтану, особливе освітлення вечірніх алей, оновлене покриття, басейн … Бог мій, скільки всього… а про зміст організації дозвілля, про традиції, про новації запропоновані у різний період, різними людьми, а сотні неймовірних проєктів, естрада з її особливою атмосферою, перші кроки великих людей на маленькій сцені, міні подорожі, а спортивне життя…. Друзі, якось аж дух перехоплює!!!
ВАЖЛИВО- все це було для дніпродзержинців, для камʼянчан, для дітей металургів ( гордо, поважно, заслужено). За усим цим стояли не байдужі люди ( і їх насправді було дуже багато,дуже, повірте…), а потім все затихло… затихло… я не маю права і не буду робити висновки, то вже справа інших!!!!
Мій особистий шлях у таборі якось так:ювілей-35 років, а потім-40, а потім-45, причетна була і до 50- ти річчя, « зафіналили» неймовірною подією- ЮВІЛЕЙ 55 років. Запросили майже усих: колишніх директорів, вожатих, крезі- вожатих, вихователів, спорт інструкторів, керівників гуртків, усіх…то була щаслива мить ( сьогодні багато хто з присутніх тоді на святі небожителі, світла памʼять кожному, низький уклін), ми щасливі що те свято відбулося!!!!
Варто було б згадати кожного, та боюся образити, когось на назвати…тому справа за вами. Пишіть у коментарях свою історію, діліться фото, розганяйте смуту( клятому мАааСкалю і не снилося таке, нелюди так не працювали і не жили), подаруйте собі можливість у ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ТАБОРУ дозволити бути відвертими. Наші історії, зігріємося спогадами, і все буде чудово!!! Подякуємо ЗСУ, адже багато хто з наших вихованців наразі боронить кордони Батьківщини, за що велика подяка, наші молитви і віра у нашу Перпмогу!
Зі святом тебе наш ДЗЕРЖИНЕЦЬ, наша ЛІСОВА! Живи у спогадах!!!
А в хронології життя табору буде записано - 1964-2019… все!!!!! А може…все може бути, і чудеса трапляються… і хтось, колись подумає про дітей, і важливий етап у їх житті - ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО!!!!
За матеріалами Тетяни Задьори