Участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції: правова позиція КГС ВС

Надіслав: slavkin1 , дата: пт, 04/14/2023 - 07:13
Ворон

31 березня цього року прес-служба Верховного Суду поширила на офіційному сайті суду (https://supreme.court.gov.ua) інформаційне повідомлення під заголовком «Законодавство не унеможливлює звернення до суду з єдиним клопотанням щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції — КГС ВС». Наша увага до цієї інформації не випадкова: для багатьох громадян і підприємств судова відеоконференція у важкий воєнний час все частіше стає єдиною можливістю реально взяти участь у судовому засіданні особисто (або через свого представника), щоб бути почутим і правильно зрозумілим судом. Про цікаву правову позицію Верховного Суду з питань застосування на практиці судової відеоконференції розповімо сьогодні в цій публікації.

Коротко про суть справи

Приватне підприємство (ПП) «Трансагроуспіх» звернулося до суду з позовом до ПрАТ «АПК-Інвест» про стягнення 57 332,97 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням ПрАТ «АПК-Інвест» умов договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем в частині сплати суборендної плати за отримані в суборенду транспортні засоби.
ПрАТ «АПК-Інвест» у зустрічному позові просило суд стягнути з ПП «Трансагроуспіх» 1000 000 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом умов договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем в частині передачі в суборенду 5 одиниць техніки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 2 вересня 2022 року, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 січня 2023 року, первісний позов задоволено в повному обсязі з посиланням на його обґрунтованість. Крім того, з ПрАТ «АПК-Інвест» на користь ПП «Трансагроуспіх» стягнуто 8 500 грн. витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено з посиланням на необґрунтованість заявленої до стягнення суми штрафних санкцій.
За матеріалами справи, у липні 2022 року ПрАТ «АПК-Інвест» звернулося до місцевого суду з клопотанням про забезпечення проведення судових засідань по справі (зокрема, підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Отже, представник товариства скористався своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 197 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.
Ухвалою місцевого суду заяву товариства задоволено, постановлено провести судове засідання 15 серпня 2022 року в режимі відеоконференції. Представник товариства у це засідання з’явився та надав свої пояснення по суті позовних вимог. У судовому засіданні було оголошено перерву до 2 вересня 2022 року у зв’язку з існуванням реальної загрози життю, здоров’ю та безпеці учасників справ в умовах воєнної агресії проти України.

Згідно з протоколом судового засідання від 2 вересня 2022 року та рішенням суду від цієї ж дати представники сторін у судове засідання не з’явилися. Водночас у матеріалах справи немає доказів того, що місцевий господарський суд під час проведення цього судового засідання здійснив запрошення/виклик представника товариства для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; також немає доказів того, що існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв’язку, через що суд не мав змоги з’єднатися з представником товариства.

Вердикт та правова позиція Верховного Суду

ПрАТ «АПК-Інвест» подало касаційну скаргу.
За результатами розгляду справи Касаційний господарський суд (КГС) у складі Верховного Суду касаційну скаргу товариства задовольнив частково, рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Верховний Суд зауважив, що незабезпечення місцевим господарським судом участі представника товариства в судовому засіданні 2 вересня 2022 року в режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зміст клопотання товариства від 22 липня 2022 року, яке не обмежувалося одним судовим засіданням, а також не врахував того, що оголошення перерви в судовому засіданні — це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.
Верховний Суд констатував, що конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним. При цьому Верховний Суд врахував, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції (що й було зроблено товариством) або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Оголошення перерви в судовому засіданні не впливає на розвиток господарського процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву (стаття 216 ГПК України).

Для довідки. Постанову КГС ВС від 23 березня 2023 року у справі № 905/2371/21 можна подивитися тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109773266.

Ігор Ворон, юрист.