Щороку у третю суботу квітня в Україні відзначають День довкілля. Це чудова нагода вкотре наголосити на важливості відповідального ставлення до навколишнього середовища.
14 квітня цього року на офіційному веб-порталі Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (https://legalaid.gov.ua) було надане корисне роз’яснення щодо юридичної відповідальності за випалювання рослин. Розповімо про це більш детально.
Законодавець забороняє забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу
Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
У свою чергу стаття 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначає, що не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря. Проте, власники або уповноважені ними органи суб’єктів господарювання зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Крім того, відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10 квітня 2006 року № 105, листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав’янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив. Спалювати листя категорично забороняється.
Проте, не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення донедавна було передбачено штрафні санкції, розмір більшості яких не відповідав вимогам сучасності через занадто малий розмір. Таким чином, не виконувалась превентивна функція покарання, яка б мала забезпечувати уникнення особою порушення норм права через загрозу покарання, настання якого суттєво б погіршило його становище. Також, не в повній мірі реалізовувалась виховна функція покарання, адже навіть сплативши один раз штраф, суми якого подекуди були такі незначні, особа продовжувала вчиняти правопорушення, вигода від якого, на її думку, перевищувала можливі фінансові втрати при сплаті штрафу.
Про посилену юридичну відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу
Враховуючи вищезазначені неефективні важелі впливу на неправомірну поведінку громадян,13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу». Його норми передбачають удосконалення порядку притягнення осіб до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того, аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж.
Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, передбаченонакладення штрафу на громадян від3 060 грн. до6 120 грн. і на посадових осіб — від15 300 грн.до 21 420 грн.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 6 120 грн. до 12 240 грн. і на посадових осіб — від однієї 17 000 грн. грн. до30 940 грн.
Кримінальним кодексом Українивизначено, що за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 85 000 грн. до 153 000 грн. або обмеження волі на строк від 2-х до 5-ти років, або позбавлення волі на той самий строк.
У разі, якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки,то вони караються позбавленням волі на строк від 5-и до 10-ти років.
Крім того, 3 березня 2022 року були внесені зміни до Кримінального кодексу України, що посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності. Відтепер такі дії розцінюються як злочин, за який передбачено покарання у вигляді ув’язнення строком від 10-ти до 15-ти років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Це пов’язано з тим, що під час воєнного стану витрачаються додаткові сили, засоби та кошти для боротьби з загоряннями. Пожежні дружини, лісова охорона, інші сили та засоби залучають для ліквідації таких пожеж.
Замість висновків
Юристи Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області роз’яснюють, що кожен своїми правомірними і свідомими діями може внести свою лепту у захист навколишнього середовища.
Так, щороку на весні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження — міф. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці, дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.
Отож, українцям необхідно берегти природу. Полтавські юристи закликають: відмовтеся від практики спалювання сухої трави! Не прикривайте злочинців-паліїв трави! Пам’ятайте, природа потребує вашого захисту і бережливого ставлення до неї!
Ігор Ворон, юрист.