Засвідчення справжності підпису на особистому розпорядженні військовослужбовців: роз’яснення Мін’юсту

Надіслав: ilona , дата: чт, 04/18/2024 - 09:09
п

Нотаріальна палата України повідомила, що 10 квітня цього року Міністерство юстиції України у своєму листі (https://npu.ua/wp-content/uploads/2024/04/or24.pdf) надало роз’яснення щодо нотаріального засвідчення справжності підпису на особистому розпорядженні військовослужбовців. Зараз розповімо про це більш детально.

Що таке особисте розпорядження військовослужбовця

Особисте розпорядження – це документ, за допомогою якого військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівники об’єктів критичної інфраструктури, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування та поліцейські мають можливість реалізувати своє право на розпорядження одноразовою грошовою допомогою на випадок своєї загибелі (смерті).

Особисте розпорядження складається в письмовій довільній формі, в документі вказується особа (особи), які отримають вказану допомогу, з визначенням розміру частки таких осіб у відсотках.

Це передбачено Законом України № 3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (набрав чинності 29.03.2024).

Особисте розпорядження має викладатися на спеціальних бланках нотаріальних документів

Відповідно до статей 34, 78 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.

Частиною 3 статті 34 Закону встановлено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

У Мін’юсті зауважують, що засвідчення справжності підпису здійснюється не тільки на таких документах як заява, але, наприклад, на згоді другого з подружжя на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і державної реєстрації (стаття 65 Сімейного кодексу України), на згоді на вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини (стаття 177 Сімейного кодексу України), на згоді на поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у 

заставі (стаття 79-1 Земельного кодексу України), на згоді співвласників у разі якщо майно, що є у спільній власності, передається в іпотеку (стаття 6 Закону України «Про іпотеку»). При цьому на практиці усі вищеперераховані документи також викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Таким чином, визначений статтею 34 Закону перелік документів, які викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, не є вичерпним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 9.12.2023 № 3515-IX (набрав чинності 29.03.2024) (далі – Закон-1) внесено зміни до ряду законодавчих актів: Кодексу цивільного захисту України, Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Національну поліцію», «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».

Метою прийняття Закону-1 є врахування волевиявлення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових  осіб  місцевого  самоврядування та поліцейських щодо розпорядження одноразовою грошовою компенсацією на випадок їх загибелі (смерті) у зв’язку з виконанням ними обов’язків військової служби шляхом складання ними в письмовій довільній формі особистого розпорядження про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за їх вибором з визначенням розміру частки таких осіб у відсотках.

Справжність підпису вказаних осіб на особистому розпорядженні засвідчує, зокрема, нотаріус. Таким чином, особисте розпорядження є визначеним законом документом, за допомогою якого військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівники об’єктів критичної інфраструктури, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування та поліцейські мають можливість реалізувати своє право на розпорядження одноразовою грошовою допомогою на випадок своєї загибелі (смерті).

Беручи до уваги особливу природу особистого розпорядження та необхідність мінімізації ризиків, пов’язаних з підробленням зазначеного документа, та як наслідок незаконного отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується у зв’язку із втратою військовослужбовцем життя, що відповідно до статті 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, особисте розпорядження має викладатися на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Окрім цього, другий примірник особистого розпорядження слід долучати до справи 02-54 «Інші правочини» номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса, передбаченої додатком 32 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5.

Ігор Ворон, юрист