Именно так охарактеризовал обстановку в украинской армии известный днепродзержинский волонтер Сергей Злючий.
«Пишу цей пост ледь стримуючи лють...
19.03.2015 ми відвезли гуманітарку у два підрозділи ЗСУ.
Один підрозділ - в Артемівську, другий - у Краматорську. Все обіцяне довезли, занурилися у солдатські проблеми... Але дорогою додому зростало відчуття дежавю, що змінилося на ледь стримувану лють. Пройшов майже рік з початку наших волонтерських поїздок, а в нашому Війську майже нічого не помінялося: до бойових підрозділів прийшов новий призов, а у Війську ті самі болячки: непрофесійність, зрада, підлість, корупція...
Можна заплющити очі на певні побутові проблеми - ми, волонтери, якось, з Божою поміччю, їх вирішимо...Але скажіть мені, що означає у підрозділі з понад 200 бійців відсутність аптечок? Підрозділ знову створений, більш-менш пристойно екіпірований. Виїжджає на виконання бойових завдань. Але - жодної аптечки, жоден боєць не має!!! У помешканнях - холоднеча. Польові кухні жеруть по півтора відра солярки за годину!!! Економія?.. Продуктів не вистачає, хлопці самі собі докуповують харчі... Економія...
Де блукають 14млрд. грн., закладені у бюджет для Війська?!!
Інший підрозділ... Вдягнені, як партизани - хто в чому... Хтось призвався до Війська щойно, хтось дослужує свій рік, але пройшов усі кола воєнного пекла. Транспорту для пересування підрозділу немає. Яскравий бусик, котрого видно за сто кілометрів не може вважатися серйозним транспортним засобом. Обговорили серйозність цієї теми, бійці пообіцяли перефарбувати. За нами - фарба. Часті проблеми зі світлом потребують електрогенератора. Пошукаємо. Але знаєте, що у нас просять роздобути? - (це вразило найбільше!) - Хлопці, дістаньте нам приціли на артилерію і кулемети... Зброю, бачите, їм видали, а прицілів до зброї не знайшли. Десь ці приціли "загубилися"... На питання командира підрозділу, як же, мовляв, стріляти з такої зброї, відповідь була вбивчою: стрілятимете "прямою наводкою"... Звісно, ми будемо шукати ці зниклі приціли, але більше за все мене дратує усвідомлення того, що через якийсь час, наприкінці нашого пошукового ланцюжка нам прийдеться купувати приціли у тих, хто видав неукомплектовану техніку бійцям...
Ну як тут не звіріти, як не матюкатися?!..», - пишет Злючий в своем фейсбуке.