Багато західних спостерігачів хотіли б зміни керівництва України після президентських виборів 2019 року. Найвірогіднішим сценарієм є обрання Юлії Тимошенко, адже станом на листопад 2018 року вона є фаворитом перегонів, а її «Батьківщина», відповідно до соцопитувань, впевнено перемагає на парламентських виборах.
Про це пише у своїй статті для Atlantic Council старший науковий співробітник Інституту євро-атлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд.
За його словами, перспектива приходу до влади Юлії Тимошенко повинна також розглядатися, як шанс для нового початку, покращення відносин і прогресивного розвитку країни загалом.
Автор блогу звертає увагу на те, що Тимошенко стала б першою у східнослов’янському світі жінкою-президентом. Це саме по собі буде вартим уваги досягненням в контексті традиціоналістської культури православної християнської цивілізації, а також неорадянських моделей поведінки, які історично не надто підтримують владу жінок, вважає Умланд.
«Тимошенко вже зламала бар’єри, коли у 2005 році стала першою жінкою-прем’єр-міністром. А її обрання на президентську посаду було б величезним кроком вперед щодо гендерної рівності на всьому пострадянському просторі», - зазначає старший науковий співробітник Інституту євро-атлантичного співробітництва в Києві.
По-друге, за останні 20 років Тимошенко вдалося побудувати прозахідну партію під назвою «Батьківщина», створення якої зміцнило українську демократію, звертає увагу журналіст. У «Батьківщини» є функціонуючі регіональні та місцеві осередки, фракція присутня в українському парламенті протягом багатьох років, а партія є членом-спостерігачем Європейської народної партії, альянсу християнсько-демократичних партій ЄС.
«Батьківщина» популярна не лише через особистість Тимошенко, але і через свої соціально-економічні ініціативи. Іншими словами, вона є ближчою до західної політичної партії, ніж до пострадянського «політично-технологічного» проекту або пвсевдопартії, пише Андреас Умланд.
По-третє, Тимошенко відрізняється від пострадянських призначенців, бо вона двічі сиділа у в’язниці. На думку журналіста, «вона з іншого матеріалу, ніж Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко, жодного з яких ні разу не заарештовували за всю їхню політичну кар’єру».
«Можна сказати, що два арешти Тимошенко як опозиційного політика радше свідчать про страх її опонентів перед її рішучістю, ніж про якісь надзвичайні проступки», - зазначив автор.
Нарешті, протягом останніх місяців Тимошенко та її партія провели низку добре-організованих конференцій під назвою «Новий курс», які передбачали широку участь та плюралістичні дискусії.