Об этом сегодня утром сообщил координатор «Правого сектора» по Днепропетровской и Запорожской областям Андрей Денисенко.
«Путінський гуманітарний коридор виявився такою ж самою брехнею, як і гуманітарний конвой.
Брехнею підступною, підлою і жорстокою, як і весь кремлівський режим, вся брехлива й садистична московська імперія. Пасткою, яка мала бути передбаченою керівництвом АТО, якби воно рахувало бодай на хід вперед і замислювалося над мотивами і природою російської агресії проти України.
Ми досі не можемо порахувати, скільки наших хлопців було замануто і розстріляно учора цілими колонами в цьому кривавому коридорі. Досі не уявляємо, скільки з них потрапило в полон, розуміємо лише, що прорвалися до своїх одиниці. Тому що хтось нагорі замість прориватися до оточених вирішив за краще і легше повірити у путінський коридор і окупантську милість...
Немає зв'язку з комбатом Дніпра Юрком Березою, командувачем секторів Б і Д генералом Русланом Хомчаком, героєм Майдану Володею Парасюком, сотнями інших бійців. Сподіваюся, вони живі... Або забрали кожен за собою бодай з десяток загарбників.
Дуже дорогу ціну платить Україна за бездарність генералів, інфантильність і малодухість політичного керівництва, довірливість громадян та військових - кров'ю найкращих своїх синів. І найбільша данина людськими жертвами - за історичне невігластво, м'якотілість і неспроможність усвідомити, що ворог прагне не просто захопити нашу країну, а передусім - винищити все живе, вільне і гідне на цій землі.
29 серпня сталася страшна трагедія, з якої ми маємо винести урок - йде війна на виживання нашої нації, війна, в якій нас убивають саме за те, що ми українці, вільні люди, і хочемо лишатися такими надалі. І ворог не подарує нам жодної слабкості, не пожаліє, не зупиниться. А якщо відступить на крок, то лише для того, щоби сильніше вдарити навідмаш.
Хто сумнівається - хай спитає у духів загублених у цьому коридорі, захоплених парламентарів, закатованих полонених, дострілених поранених і в їхніх батьків, яким кацапські нелюди дзвонили, щоби повідомити - щойно ми вбили твого сина. А ще - в матерів, які отримали рештки своїх синів після того, як їхні тіла прив'язувалися до танкових гармат і розривалися пострілом на шматочки... Це все історії, які пройшли перед очима за останні тижні...
Ми маємо зрозуміти - мир можливий лише після нашої перемоги. Його, як і життя, не випросити по гуманітарних коридорах. Бо наш мир - на кістках ворога, а його - на наших.
Ми маємо навчитися воювати безжально - до себе і до ворога.
Не відступати, не просити пощади, не вести облудних перемовин.
Або ми їх, або вони нас. Третього не дано», - пишет Денисенко в своем фейсбуке.