23 листопада - цей день в історії

Надіслав: ilona , дата: чт, 11/23/2023 - 07:36
е

23 листопада рік тому Харків майже на добу залишився без світла через російську ракетну атаку. 1917-го в УНР створили Український Генеральний штаб. 1940-го Румунія (а перед нею Угорщина) приєдналася до Троїстого союзу з нацистською Німеччиною. 1989-го почалося силове протистояння Грузії та Південної Осетії. 2003-го в Грузії перемогла Революція троянд – у відставку пішов президент Шеварнадзе.

23 листопада у світі – Міжнародний день імідж-консультанта, Всесвітній день акварелі, День Фібоначчі (італійського математика XIII століття) та День подяки в США.

23 листопада 1917 року в УНР утворили Український Генеральний штаб. Це (слідом за прийняттям Третього універсалу) стало реакцією керівництва України на Жовтневий переворот у Петрограді. Якщо з попередниками більшовиків – Тимчасовим урядом – керівництво УЦР сподівалося “договоритися цивілізовано”, то перспектива військового протистояння з “червоними” була більш ніж імовірною.

Після ухвалення рішення про створення Генштабу сформували та затвердили його склад. І з 20 грудня Генштаб розпочав повноцінну роботу. Його будівля розміщувалась на вулиці Терещенківській у Києві. Основними функціями того ГШ була організація війська та підготовка резервів. Безпосереднє керівництво військовими підрозділами на фронті здійснював Штаб Армії УНР.

23 листопада 1940 року королівство Румунія приєдналося до тристороннього пакту Німеччини, Італії та Японії. Перед цим – 20 листопада – аналогічний крок зробили сусіди Румунії – угорці. Причому обидві країни пішли на союз із нацистами та фашистами через територіальний конфлікт між собою. Угорщина після розпаду Австро-Угорської імперії пройшла низку трансформацій: від демократії, через радянську республіку та окупацію – до монархії. Після підписання Тріанонського договору з країнами Антанти Угорщина втратила більш ніж половину своєї території (станом на 1914 рік), тому тут були такі ж настрої, як і в Німеччині після підписання принизливого Версальського миру. Зокрема, країна мала територіальні претензії до сусідньої Румунії. Угорщина хотіла повернути собі північну частину Трансільванії. І це вдалося за результатами Другого Віденського арбітражу 1940 року. Ініціювали цей арбітраж Німеччина та Італія. І це зблизило угорців із країнами Осі.

Ситуація з приєднанням до Троїстого союзу Румунії є менш логічною. Ця країна через дії Німеччини та Італії втратила Північну Трансільванію. А Бессарабію окупував СРСР (знову ж таки за домовленістю з Німеччиною в рамках пакту Молотова — Ріббентропа). Але це не відвернуло румунів від німців. На тлі територіальних втрат у країні різко посилилися ультраправі настрої, і на цій політичній хвилі до влади прийшла фашистська організація “Залізна Гвардія”. Це нове керівництво країни й повело її курсом на приєднання до Троїстого пакту.

23 листопада 1989 року почалося силове протистояння Грузії та Південної Осетії. Цього дня грузини взяли в облогу Цхінвалі. Цьому передувала спроба Південної Осетії здобути автономію в складі Грузинської РСР. 10 листопада 1989 року Верховна Рада Південної Осетії звернулася до Верховної Ради Грузинської РСР із відповідним проханням – підвищити статус регіону до статусу автономної республіки. Але 16 листопада цю заявку відхилили. Цей конфлікт лише розпочав подальше протистояння. 20 вересня 1990 року Південна Осетія зробила заяву про державний суверенітет, а в жовтні бойкотувала парламентські вибори в Грузії, вирішивши провести вибори в парламент у грудні 1990-го. У відповідь на це 11 грудня 1990 року парламент Грузії ухвалив законопроєкт, який фактично скасував автономний статус Південної Осетії. Але в конфлікт, звичайно, втрутилася РФ. Надалі у травні 1991-го парламент Південної Осетії заявив про намір відокремитися від Грузії та об’єднатися з Північною Осетією, яка є частиною РФ. Усі ці події перейшли в протистояння, у тому числі й збройне, яке триває кілька десятиліть – насамперед через активну участь у ньому РФ.

23 листопада 2003 року у Грузії перемогла Революція троянд. Цього дня у відставку пішов президент країни Едуард Шеварнадзе. Революція троянд у Грузії була багато в чому схожа на українську Помаранчеву революцію (що сталася через рік після грузинських подій). Причиною народного гніву стала спроба фальшування виборів. Тільки не президентських, а парламентських. На той час у країні вже накопичилося невдоволення політикою Едуарда Шеварнадзе, який очолював Грузію з 1995 року. 2 листопада в країні відбулися вибори, а 3 листопада оприлюднили результати екзитполів, за якими лідирував опозиційний блок Міхеїла Саакашвілі “Єдиний національний рух”.

Але ЦВК оголосила інші дані: після підрахунку 50% бюлетенів попереду була пропрезидентська сила – “За нову Грузію”. Розпочалися протести проти фальсифікацій. Спроби переговорів між владою та опозицією провалювалися, і 12 листопада в країні стартував збір підписів за відставку Шеварднадзе. Попри протести, ЦВК таки “дорахувала” голоси – і блок Шеварнадзе “За нову Грузію” переміг на виборах, отримавши 21,3%. Декілька опозиційних партій отримали по 18,84%, 18,3%, 12,04% та 8,79% голосів. Хоча сумарно опозиція мала більшість, це протестувальників не задовольнило. Уже 21 листопада до Тбілісі почали з’їжджатися противники Шеварнадзе. А в перший день роботи нового парламенту, 22 листопада, протестувальники на чолі з Саакашвілі з трояндами в руках захопили будівлю парламенту. Виступ Шеварнадзе перед новообраними депутатами у такий спосіб перервали, президент був змушений залишити будівлю в супроводі охорони. Він ввів надзвичайний стан і розраховував на підтримку поліції та військових. Але елітні підрозділи поліції відмовилися підтримати президента. Це стало переломним моментом. Увечері 23 листопада Шеварнадзе провів переговори з лідерами опозиції, а після них оголосив про свою відставку. Виконувачем обов’язків президента Грузії стала опозиційна речниця грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе. Позачергові вибори президента призначили на 4 січня. Як відомо, переміг у них Саакашвілі.

23 листопада 2022 року Харків та значна частина України знову залишилися без світла через масовану російську ракетну атаку. Цього разу Харків був без електрики майже добу – світло почало з’являтися вдень 24 листопада. При цьому ракетних ударів по Харкову та області 23 листопада не було. Але “прильоти” по енергетичній інфраструктурі в інших регіонах країни призвели до того, що близько 15:00 на Харківщині почалися перебої зі світлом. А потім воно зникло повністю. Зупинився міський електротранспорт, затримувалися електрички та потяги, а на дорогах виникли пробки через відключення світлофорів. Ближче до вечора мер Ігор Терехов повідомив, що систему опалення в місті доведеться перезапускати.