23 серпня в Україні – День Державного прапора та День Харкова. 23 серпня 1939 року підписали пакт Молотова-Ріббентропа з таємним протоколом, у якому СРСР та гітлерівська Німеччина поділили сфери впливу у Європі. Цього дня 1943-го військові доповіли про звільнення Харкова від нацистів (хоча бої за місто тривали до 30 серпня). 1975 року в Харкові відкрився метрополітен. 23 серпня в Україні – День Державного Прапора України та День Харкова.
476 - Західна Римська імперія впала під ударами варварів; скинуто останнього імператора Флавія Ромула Августа. Римом оволодів варвар Одоакр
1149 - на річці Трубіж під Переяславом військом князя Суздальського Юрія розбило полки київського князя Ізяслава
1244 - турецькі війська захопили Єрусалим
1268 - у битві біля Тальякоццо війська узурпатора трону Неаполітанського королівства Карла Анжуйського розгромили армію законного короля Конрадіна. Король обезголовлений
1305 - у Лондоні англійці стратили провідника шотландських борців за незалежність Вільяма Воллеса
1628 - у Портсмуті вбитий Джордж Вільєрс, англійський герцог Бекінгем, фаворит королів Якова I і Карла I. Звістка про смерть ненависного фаворита викликала бурхливий захват у народу. Всюди пили за здоров'я вбивці, а до в'язниці, в яку посадили Фелтона, відбували масові паломництва
1741 - народився Жан Франсуа де Лаперуз, французький мореплавець, військовий моряк
1754 - народився Людовік XVI, король Франції у 1774-1793 рр. (засуджений і гільйотинований)
1839 - англійці захопили Гонконг
1866 - укладено Празький мир, що завершив австро-прусську війну. За Празьким договором Венеція передана Італії
1867 - народився Осип Маковей, український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч
1879 - народилася Євгенія Бош (дів. - Майш), українська й радянська партійна та державна діячка німецького походження. У 1911-1912 рр. - секретар комітету РСДРП в Києві. В 1917 р. очолювала окружний і обласний комітети більшовицької партії, в грудні 1917 р. обрана до складу більшовицького уряду України - народного секретаріату, в якому обіймала посаду секретаря із внутрішніх справ. У 1917-1918 рр. керувала більшовицькими збройними загонами в Україні
1880 - народився Олександр Грін (Гриневський), російський письменник польського походження, представник напряму романтичного реалізму
1887 - народився Фрідріх Цандер, радянський вчений і винахідник німецького походження, один із піонерів ракетної техніки
1903 - у Лондоні завершив роботу ІІ з'їзд РСДРП. Всередині партії з'явилися фракції більшовиків і меншовиків
1910 - народився Джузеппе Меацца, італійський футболіст, нападник.
Дворазовий чемпіон світу (1934, 1938), найкращий футболіст Італії всіх часів (референдум 1983 р.)
1914 - Японія оголосила війну Німеччині, атакувавши німецький порт Циндао в Китаї. Війна, що вибухнула в Європі, набула масштабу світової
1918 - затверджено постанову Ради міністрів УД про заснування в Києві Державного драматичного театру та надання йому фінансової допомоги.
Іншим законом Радміну міністерство народної освіти та мистецтва Української Держави одержало кредити на розвиток позашкільної освіти та дошкільного виховання - 5 949 350 крб. та 500 000 крб. відповідно
1919 - у ході наступу на Київ Армія УНР узяла Новоград-Волинський.
Опубліковано постанову голови Ради робітничої і селянської оборони про утворення Київського укріпленого району, комендант - Ян Петерс, заступники - Клим Ворошилов і Мартін Лацис. Цього ж дня Рада оборони видала відозву, у якій оголосила "червоний Київ під загрозою". Усіх комуністів було переведено на казармене становище
1919 - генерал Антон Денікін дав настанову своїм військам на випадок зустрічі з українськими військами: вимагати або нейтралітету, або приєднання до білогвардійців. Інакше вважати такими ж ворогами, як і більшовики
1921 - під Чигирином Кременчуцької губернії розгромлено залишки збройного загону отамана Хмари, які очолив отаман Стодоля
1924 - народилася Людмила Семикіна, українська художниця і майстер декоративного мистецтва, лауреатка Шевченківської премії 1997 р. У 1968 р. була виключена зі Спілки художників України за виступи на захист репресованих дисидентів
1935 - на баштах Кремля у Москві встановлені рубінові зірки, виготовлені в Донбасі
1939 - у Москві укладено Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (за прізвищами підписантів - міністрів закордонних справ двох країн - "пакт Молотова-Рібентропа"). Одночасно підписано секретний протокол про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Відтак СРСР відійшли Західна Україна, Західна Білорусь, Бессарабія, половина Польщі, Прибалтика, Фінляндія. На бенкеті за участю Йоахіма фон Ріббентропа на честь підписання договору Сталін промовив тост: "Я знаю, как немецкий народ любит фюрера. Поэтому я хочу выпить за его здоровье"
1941 - під натиском німців радянські війська залишили районні центри Іванків, Поліське Київської області; Берислав Миколаївської області; Холми Чернігівської області
1941 - у Цумані Волинської обл. розстріляно близько 300 євреїв
1942 - початок оборони Сталінграда радянськими військами
1943 - радянські війська з третьої спроби звільнили від німців Харків, також зайнято місто Амвросіївка Сталінської області. Завершилася Бєлгородсько-Харківська операція: війська Воронізького та Степового фронтів розгромили 15 дивізій противника, просунулися у південно-західному напрямку на 140 км, підійшли до донбаського угруповання німецької армії
1943 - закінчилася Курська битва, в якій брали участь війська Західного, Брянського, Центрального, Воронізького та Степового фронтів, а також 57-ма армія Південно-Західного фронту. Під Курськом було розгромлено до 30 дивізій Третього рейху, у т.ч. сім танкових. Радянські збройні сили оволоділи стратегічною ініціативою та змінили хід війни. Були створені умови для розгортання загального наступу на всьому радянсько-німецькому фронті
1944 - війська 3-го Українського фронту штурмом оволоділи містами Бендери і Білгород-Дністровський (Акерман), а також з боями зайняли понад 200 інших населених пунктів, серед яких районні центри Ізмаїльської області Староказаче, Шаба, Сарата, Арциз, районні центри Молдавської РСР Комрат, Романівка та ін.
Війська 2-го Українського фронту оволоділи румунським містом Васлуй, зайняли понад 150 інших населених пунктів, серед яких районний центр Молдавської РСР Корнешті
1944 - війська союзників звільнили Марсель
1944 - антифашистське повстання в Румунії, повалення уряду Іона Антонеску
1948 - в Амстердамі заснована Всесвітня рада церков - міжнародне співтовариство християнських церков
1948 - народився Юрій Єхануров, український політик бурятського походження; у 2005-2006 рр. - прем'єр-міністр України
1951 - Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову "Про виставку народного мистецтва та художньої промисловості УРСР в м. Києві", яку приписано розташувати на території заповідника "Києво-Печерська лавра"
1959 - уряд США оголосив про запровадження у 400 американських школах російської мови як предмета навчання
1962 - відбувся перший прямий телеміст Європа-США
1975 - відкриття Харківського метрополітену - другого в Україні й шостого в СРСР
1984 - Олена Боннер, дружина радянського академіка-дисидента Андрія Сахарова, засуджена до п'яти років заслання
1989 - у 50-ту річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція "Балтійський шлях": мешканці Литви, Латвії та Естонії вишикувалися в живий ланцюг завдовжки майже 600 км - близько двох мільйонів осіб (найбільший живий ланцюг у світі)
1989 - у Львові на стадіоні "Дружба" відбувся несанкціонований мітинг за участю близько тисячі осіб, на якому лунали заклики не святкувати 50-річчя возз'єднання західноукраїнських земель з УРСР у складі СРСР. Відкриваючи зібрання, один із лідерів Української Гельсінської спілки Богдан Горинь закликав затаврувати ганьбою пакт Ріббентропа-Молотова. Промовці критикували платформу КПРС з національного питання, лунав заклик "готуватися до бою за незалежну Україну". Було поінформовано про створення нової неформальної молодіжної організації, альтернативної ВЛКСМ. Мітингуючи зі свічками в руках заполонили центр Львова і розійшлися близько опівночі
1990 - Верховна Рада Вірменської РСР ухвалила Декларацію про незалежність Вірменії. У вересні народ республіки підтвердить цей вибір на референдумі
1990 - ФРН та НДР призначили дату об'єднання Німеччини на 3 жовтня
1991 - серпневий путч: президент Росії Борис Єльцин зупинив діяльність КПРС і випуск газети "Правда". Опечатано будівлю ЦК КПРС.Останні з членів ГКЧП, що перебували на волі, арештовані. Михайло Горбачов, викликаний на надзвичайну сесію Верховної Ради РРФСР, намагався відстоювати соціалістичний вибір і комуністичну перспективу, але не зустрів розуміння. У Києві секретаріат ЦК КПУ оприлюднив заяву, в якій містився протест проти "антикомуністичної істерії" після провалу антиконституційного заколоту
1991 - заборонена Компартія Латвії
1994 - Туркменістан припинив поставку газу в Україну, мотивуючи це рішення заборгованістю України за поставлений газ
1994 - сесія Севастопольської міськради визнала російський правовий статус міста, підтвердивши свою позицію щодо Севастополя як головної бази Чорноморського флоту Росії
1996 - встановлено дипломатичні відносини між Югославією та Хорватією
1998 - президент Росії Єльцин відправив у відставку уряд Cергія Кирієнка, призначивши в. о. голови уряду Віктора Черномирдіна
1998 - президент Леонід Кучма встановив відзнаку Президента України "Герой України". Затверджено статут нагороди, відповідно до якого відзначеному вручається орден Держави або "Золота зірка"
1999 - указом президента України Леоніда Кучми встановлено День пам'яток історії та культури. Свято відзначається щорічно 18 квітня
2004 - указом президента Леоніда Кучми "на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України" встановлено офіційне свято - День Державного Прапора України, яке святкується щороку 23 серпня
2005 - відкрита станція Київського метрополітену "Бориспільська"
2007 - відкрито електродепо "Харківське" Київського метрополітену
2009 - у Макіївкці Донецької області на шахті ім. Кірова в результаті вибуху метано-повітряної суміші загинули восьмеро гірників.