- Літо як вихідні. Таке ж прекрасне, і так само швидко минає. Червень – це п’ятниця, липень – субота, серпень – неділя, - так сказала про літо одна відома поетеса. Ось, на жаль, і нинішнє літо закінчилося. І хоча надворі ще по-літньому тепло, іноді, навіть спекотно, а на календарі вже осінь. Як не крути, а літо відійшло. І вже зовсім скоро ми всі це відчуємо…
Минуле літо запам’ятається всім нам, насамперед, шаленою липневою спекою. Хоча метеорологи і стверджують, що бували літа і спекотніші, такої, яка була у цьому році, мабуть, навіть старожили не пам’ятають. А ще – багатогодинними (по 7 годин і більше) відключеннями світла (які у серпні знову повернулися), зіпсованими продуктами у холодильнику, майже безперервним – і вдень, і вночі - гудінням генераторів, під які доводилося і засипати, і прокидатися. І, нарешті, частими тривогами, неприємним виттям сирен, далекими вибухами, обстрілами і польотами шахідів (війна продовжується). Кажуть, тільки в серпні їх прилетіло до нас майже 800 штук. На щастя, дякуючи ЗСУ, ми, кам’янчани, цього особливо не відчули.
І все таки дуже шкода, що літо закінчилося. Не дивлячись ні на що. Нехай спека, нехай без світла, нехай, як писав колись один відомий класик, «пил, комарі і мухи», а літо – це все одно сонячне щастя, гарний настрій, красива засмага, кінець депресій і нескінченна радість! Час, коли сонце гріє не тільки наші тіла, але й наші серця!
Проте з відходом літа життя не закінчується. Тому не варто сумувати. Недарма ж кажуть: якщо думаєш про погані речі влітку, тоді проблеми підуть за тобою і в осінь. У кожної пори року своя краса, свої приводи для радощів. Осінь – це ж не лише смуток і сум, не лише дощі й холоди, бруд, ранні сутінки та каркаючі ворони (бо інші птахи у теплі краї повідлітали) на голих гілках дерев. Осінь – це різномаїття яскравих кольорів, «трава у росах, наче кришталева», букети з осінніх листків і листовий килим під ногами! Нарешті, осінь – це гора свіжих овочів та фруктів! Це та пора року, яка навчає нас цінувати прості радощі життя.
І, якщо вже на позитиві - звичайно ж, усі ми сподіваємося, що саме ця осінь стане переломною у війні, віримо у наші ЗСУ! Віримо, що ця осінь стане для нас переможною. А для наших ворогів – останньою!.