Як повідомляють вітчизняні онлайн-медіа, клієнти українських банків після першої декади травня 2023 року масово почали отримувати повідомлення або раптово дізнаватися про блокування коштів на своїх карткових рахунках. Багато хто дізнався про це безпосередньо під час невдалої спроби розрахуватися за товари та послуги. «Кстати+» вже розповіло цю новину своїм читачам. До редакції звертаються стривожені і обурені мешканці міста, в основному це пенсіонери, які повідомляють про численні факти блокування банками їх пенсійних карт. Про один з таких фактів повідомив і відомий екс-нардеп з Кам’янського Віталій Купрій, якому теж довелось зіткнутися з цим ганебним явищем. У зв’язку з цими малоприємними подіями у людей виникає багато питань, на які офіційна влада, Національний банк України або банківські установи поки не дали зрозумілих відповідей. Тому спробуємо в цій проблемі розібратися самостійно і дати деякі практичні поради нашим читачам.
Відповідь на це питання насправді досить проста і обумовлена «славною» діяльністю народних обранців у стінах Верховної Ради в цей важкий воєнний час, які вважають, що трудяться не покладаючи рук своїх на благо українського народу. Справа в тому, що 11 квітня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» № 3048-ІХ (далі — Закон № 3048-ІХ), який набрав чинності саме з 6 травня цього року. Вказаним Законом, зокрема, викладено у новій редакції пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Цією редакцією змінено порядок розпорядження фізичними особами-боржниками коштами, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, у період дії в Україні воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
Крім того, Закон № 3048-ІХ скасовує розпорядження Кабінету Міністрів України «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» від 2 березня 2022 року № 198-р, яке в період повномасштабної війни дозволяло громадянам користуватися коштами на арештованих рахунках.
Нагадаємо нашим читачам, що в розпорядженні уряду дослівно було записано так: «1. Відповідно до статті 121 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану дозволити фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.
2. Це розпорядження застосовується до припинення чи скасування воєнного стану.»
Іншими словами, ще в березні минулого року вищий виконавчий орган держави дав всім українцям свої гарантії: в умовах дії воєнного стану (тобто до його закінчення або припинення) населення може використовувати свої карткові рахунки, на які накладено арешт виконавчою службою, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень. При цьому мало хто звертає увагу на мету прийняття такого розпорядження Кабінету Міністрів. А мета дуже важлива: «забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану». У зв’язку з цим так і хочеться запитати слуг народу під куполом Верховної Ради, які голосували за прийняття Закону № 3048-ІХ: а що, хіба в травні цього року вже мета забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану досягнута або дію воєнного стану припинено? Хіба в державі ударною законотворчою працею нардепів створені необхідні матеріальні та фінансові підстави для того, щоб повертатися до жорстких умов вибивання боргів з українців? Адже не секрет, що у переважної більшості українських пенсіонерів місячної пенсії часом не вистачає навіть на оплату комунальних послуг, не кажучи вже про покупку ліків, їжі і предметів першої необхідності. У інших верств українського населення іноді справи ще гірші. Втім, це, скоріше, питання риторичне, питання «в порожнечу», як то кажуть. Народні депутати вже по суті на нього відповіли своїм голосуванням за Закон № 3048-ІХ і нам, як законослухняним громадянам, залишається тепер жити з ним і боротися проти його наслідків всіма доступними для нас правовими методами.
Також варто звернути увагу, що новою редакцією пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено:
- припинення звернення стягнення на заробітну плату у період дії в Україні воєнного стану (звернення стягнення припиняється виключно на пенсію та стипендію, крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);
- заборони примусового виконання виконавчих написів нотаріусів (крім відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально).
- 2 березня 2022 року Кабмін ухвалив розпорядження № 198-р, яким дозволив фізособам витрачати гроші з раніше арештованих за боргами рахунків, якщо сума стягнення за виконавчими документами не перевищувала 100 тис. грн. На практиці це означало, що, скажімо, якщо розмір боргів, що стягується, менше за 20 тис. грн, то арешт знімався і грошима можна користуватися. А юридичним особам дозволили витрачати із арештованих рахунків до 5 мінімальних зарплат (33,5 тис. грн.) на одного працівника на місяць для виплати зарплат та сплати податків. Після цього правило було поширене також на фізосіб-підприємців із найманими працівниками;
- у серпні 2022 року набули чинності закони № 2455-IX та № 2456-IX, які вносили зміни до процедур примусового виконання на період воєнного стану. І вже законодавчо, а не лише постановою КМУ, було закріплено право фізосіб користуватися арештованими грошима, якщо сума боргу, що стягується, не перевищує 100 тис. грн. Одночасно було введено заборону на стягнення за рахунок боргів коштів із зарплатних карток, а також пенсій, стипендій (окрім громадян рф);
- 6 травня 2023 року набрав чинності новий Закон № 3048-IX, яким скасовується старе правило у 100 тис. грн та запроваджується нове правило — людям дозволили витрачати із арештованих рахунків не більше 13,4 тис. грн (2 розміри мінімальної зарплати). Ця сума не є накопичувальною. Якщо цього місяця людина не витратила своїх 13,4 тис. грн., це не означає, що наступного зможе витратити вже 26,8 тис. грн. Щомісяця діє ліміт 13,4 тис. грн, який обнулюється. При цьому виконавчої службі дозволили арештовувати зарплати українців.
13 400 гривен — це сума щомісяця, яка не може бути заблокована
Але як роз’яснює Міністерство юстиції України (https://minjust.gov.ua) положення Закону № 3048-ІХ, у період дії воєнного стану фізичні особи-боржники, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує 2-х розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (13 400 грн), а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. «Тобто законом № 3048-IX дозволено накладати арешт у тому числі і на заробітну плату фізосіб, чого не було в попередній редакції. Також зменшено суму дозволених видаткових операцій із арештованого поточного рахунку фізособи протягом місяця зі 100 тис. грн до 13 400 грн», — повідомив онлайн-медіа «Мінфін» (https://minfin.com.ua) директор департаменту збору та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.
Увага! Звернення стягнення у межах зазначеної суми 13 400 грн. на такому рахунку не здійснюється. Але є умова — боржнику, а точніше, особі, яку визнано боржником, треба звернутися до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи-боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа-боржник має звернутися до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи-боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Заява подається:
- в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку);
- в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У заяві обов’язково зазначаються:
- номер поточного рахунку, який фізична особа-боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій,
- найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.
Фізична особа-боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом 2-х робочих днів з дня отримання відповідної заяви виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
- надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
- перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи-боржника, та, у разі якщо стосовно останнього відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях.
У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому як зазначене вище.
Крім цього, змінами передбачено, що юридичні особи-боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше 5-и розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи-боржника, самозайняту особу відповідно.
В державі діє система автоматичного арешту і списання коштів на рахунках
- неоплачені штрафи;
- штрафи порушення Правил дорожнього руху;
- борги за комунальні платежі;
- борги з аліментів.
Нагадаємо, що 23 березня 2021 року Міністерство юстиції видало наказ № 1061/5, який розширив процедуру автоматичного арешту і списання коштів з банківських рахунків. Якщо раніше під цю процедуру підпадали тільки неплатники аліментів, то тепер вона поширюється також на боржників за комунальні послуги, штрафи, кредити, зарплати і т. п.
1) без зволікання звернутися до банку за допомогою телефону, електронної пошти або особистого візиту й попросити надати інформацію про причини блокування рахунку і необхідні дії для розблокування;
2) за відсутності документа, що підтверджує сплату боргів за виконавчим провадженням (якщо вам відоме про таке виконавче провадження), звернутися до органу, який проводив виконавчі дії, і запросити копію виконавчого документа з позначкою про сплату;
3) підтвердити банку сплату боргу за виконавчим провадженням, надавши відповідний документ;
4) звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про розблокування банківського рахунку та просити банк розблокувати рахунок якомога швидше.
До речі. Для уникнення подібних непорозумінь боржникам, які під час дії воєнного стану вже розрахувалися з боргами, в ПриватБанку радять заздалегідь проконтролювати дії виконавців щодо направлення ними до банків відповідних документів про скасування арештів у зв’язку з погашенням боргу. Оскільки, як кажуть, самі банки не уповноважені контролювати фінансові взаємовідносини боржників та їхніх стягувачів, якщо вони відбуваються у добровільному порядку.
Перший спосіб розблокувати свій банківський рахунок дуже простий: треба сплатити усю заборгованість та надати платіжні документ до виконавчої служби. Рахунок має бути розблоковано протягом декілька днів.
Другий спосіб розблокувати рахунок у банку — оскаржити незаконні дії державної виконавчої служби щодо його блокування в суді. Але в цьому випадку без юридичної допомоги юриста-фахівця практично обійтися буде вкрай складно, тому що доведеться захищати себе, свої права і законні інтереси в суді. Отже тут кожен вирішує цю проблему сам.
Після розгляду справи у суді рішення суду потрібно буде отримати та надіслати держвиконавцю (навіть якщо представник державної виконавчої служби брав участь у справі; просто так буде швидше), який, у свою чергу, наддасть усім банкам свою постанову про зняття арешту з подальшим розблокуванням рахунків.
«Dura lex sed lex» — це з латинської мови: «закон суворий, але це закон». Яким би суворим, дурним, безглуздим, несправедливим не був закон, його необхідно поважати і неухильно всім дотримуватися і виконувати. Автор цього висловлювання невідомий, хоча іноді її приписують політичному діячеві Стародавнього Риму, знаменитому оратору Марку Туллію Цицерону. Так, дійсно закон треба виконувати. Ми зі свого боку закликаємо громадян не тільки виконувати закон, але й захищати свої права і законні інтереси.
Ігор Ворон, юрист