Технічний університет «Метінвест Політехніка» вперше організував для здобувачів вищої освіти виїзну лабораторну сесію. Майже 70 студентів взяли участь у практичних заняттях на підприємствах Групи Метінвест у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. 28 майбутніх магістрів зі своїми викладачами протягом тижня виконували лабораторні роботи на виробничих майданчиках Каметсталі.
Здобувачів вищої освіти з різних міст чи не вперше зібралися на offline-сессію, оскільки протягом року учбовий процес, з відомих причин, проводився дистанційно. Більшість з них вже мають досвід роботи на підприємствах компанії і активно ділились досвідом із колегами-студентами. Тижнева програма лабораторних занять на Каметсталі додала до цього досвіду чимало нових теоретичних і практичних знань.
Після одноденних лекційних занять студенти, які навчаються за трьома спеціальностями – «Інноваційні технології та системи захисту навколишнього середовища», «Металургія сталі» та «Інтелектуальні системи управління в гірничо-металургійному виробництві» – взяли участь у майстер-класах, які для провели провідні фахівці та керівники підприємства.
– Під час майстер-класу я намагався пояснити слухачам структуру конвертерного цеху, які саме найсучасніші технології ми використовуємо у виробництві, в том числі у програмному забезпеченні технології сталеваріння, і які питання нам ще необхідно вирішувати. Можливо, ще під час навчання, дипломної роботи або у майбутній кар’єрі хтось зі студентів матиме ідеї та пропозиції з поліпшення цих процесів. Таких фахівців ми були б раді бачити на Каметсталі, вони – запорука його розвитку та ефективності, – зазначив заступник начальника конвертерного цеху з технології Микола Недбайло.
Безпосередньо лабораторні заняття проводилися у виробничих підрозділах. Майбутні IT-фахівці відвідали стан 400/200 прокатного цеху. За словами завідуючого кафедрою інтелектуальних систем управління, доцента Олексія Койфмана, основною метою було актуалізувати отримані теоретичні знання в умовах реального виробництва. Насамперед, студенти познайомилися із технологією прокатки, що важливо для фахівця з автоматизації, а також з апаратним та програмним забезпеченням у їхній практичній дії. Досвідчені фахівці цеху допомогли практично розглянути прикладні задачі в умовах реального виробництва.
Євген Локтіонов, здобувач освіти:
– Прокатне виробництво я побачив вперше – працюю на активі ЗЛМЗ у Кривому Розі. Мій напрям – ремонтно-механічний, тож металургія для мене нова. Дуже цікаво познайомитися, по-перше, із технологією, по-друге, навчитися застосовувати автоматизацію саме в металургії. Управління з комп’ютера роботою нагрівальної печі справило нам мене сильне враження. Це вагомий внесок у багаж моїх знань.
Майбутні інженери-екологи працювали у лабораторії захисту водного та повітряного басейнів коксохімічного виробництва. Власноруч під керівництвом провідних співробітників вони вивчали хімічний склад води, методи та контроль її очищення, відбір, аналіз і розподіл коксового газу. Завершальна оглядова лабораторна робота – усі етапи очищення води та газу на підприємстві.
– Такі роботи завжди результативніші за просто почуте в аудиторії. У майбутньому це допоможе молодим фахівцям обирати саме ті технології, які потрібні для ефективного процесу очищення води чи газу, – вважає доктор геологічних наук, професор Дмитро Пікареня.
Катерина Абласьонок, студентка:
– Було приємно отримати можливість побувати на такому підприємстві. Багато цікавого взнали на майстер-класах, познайомилися з технологією виробництва. Тепер – лабораторія на виробництві, в якій ми ніколи раніше не були. Емоції надзвичайні – самі беремо участь у справжньому аналізі на такому обладнанні! Дуже цікаво і захоплює.
У конвертерному цеху – студенти за спеціальністю «Металургія сталі». Більшість з них побачили конвертер та МБЛЗ вперше, візуально познайомилися із технологією.
– Я працював на вашому підприємстві, конвертерний цех найсучасніший на діючих українських активах компанії, тому його варто показати майбутнім інженерам, щоб вони могли порівняти для досвіду. Найважливіша частина – робота із приборами, студентам покажуть їхню роботу, дії із показниками. Важливо, щоб вони також побачили увесь цикл, – і сталеваріння, і розливання на МБЛЗ. Це найбільш діджиталізована дільниця, на якій вже отримують товарний продукт, – вважає доцент кафедри металознавства, матеріалознавства та організації виробництва Максим Штода.
Філіпп Харчук, студент:
– Я працюю на Запоріжсталі і добре знайомий із мартенівською технологією, а от конвертера раніше ніколи не бачив. Технології сталеваріння дійсно різняться, навіть у часі. Мартенівська плавка – сім-вісім годин, залежно від її особливостей. А тут весь цикл від завалки металобрухту і заливання чавуну до готової до розливання сталі – це лише дві години. Сучасно, технологічно. У подальшій роботі буду прагнути сучасніших технологій. Побачене дуже знадобиться в навчанні.
