Державна служба з питань праці (https://dsp.gov.ua), її територіальні підрозділи продовжують онлайн-консультації з питань трудового права для працівників та службовців. З офіційними відповідями держорганів та фахівців на нагальні питання у сфері трудових та інших правових відносин ми систематично знайомимо наших читачів. Ось деякі з найновіших консультаційу зручній формі «питання-відповідь».
Коли не надається допомога по тимчасовій непрацездатності?
Відповідає Центральний регіон інспекційної діяльності у Дніпропетровській області (https://t.me/dneprviddil).
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
- у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
- за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Кому слід надавати повідомлення про нещасний випадок на виробництві?
Відповідає Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (https://if.dsp.gov.ua).
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. №337 зазнав суттєвих змін через приєднання Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду Україниз набуттям чинності з 1 січня 2023 року Закон України від 21.09.2022 р. №2620-X «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та затвердження Постанови КМУ від 02.12.2022 р. №1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Відтепер Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, який виконує функції з управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві. Всі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування перетворено утериторіальні органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищевикладене, інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), тобто Повідомлення про нещасний випадок за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання, надається крім територіального органу Держпраці, ще йу територіальний орган Пенсійного фонду України та інші установи, передбачені Порядком.
На підприємствах (в установах, організаціях) при настанні нещасного випадку утворюється комісія з його розслідування та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що підлягають спеціальному розслідуванню, до складу комісії крім представника територіального органу Держпраці, ще залучається представник територіального органу Пенсійного фонду України.
Як надається відпустка без заробітної плати на період воєнного стану?
ВідповідаєПівденно-Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (https://dp.dsp.gov.ua).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» доповнено статтю 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Даним доповненням запроваджується новий вид відпустки без збереження заробітної плати, терміном не більше 90 календарних днів, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану.
Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, а роботодавець в обов’язковому порядку надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Працівник може реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Проте, загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Водночас, за домовленістю сторін відпустка без збереження заробітної плати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, може надаватись на більший термін (згідно частини 3 статті 12 Закону № 2136), який не може перевищувати періоду дії воєнного стану.
Також, дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Спрощено процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві
Роз’яснює Державна служба України з питань праці (https://dsp.gov.ua).
Чинний порядок розслідування не дозволяв оперативне утворювати комісії і проводити розслідування нещасних випадків, що сталися за вказаних обставин.
Тому, для забезпечення своєчасного та якісного проведення розслідування нещасних випадків, спричинених військовою агресією, були розроблені відповідні зміни, які 20 січня 2023 року прийняті на засіданні Уряду.
Зміни спрямовані на спрощення, врегулювання та удосконалення процедури розслідуваннянещасних випадків на період дії в Україні режиму воєнного (надзвичайного) стану.
Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дасть можливість швидко проводити розслідування та створить відповідні умови для своєчасного та належного соціального захисту потерпілих.
Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві працює таким чином:
- інформацію про нещасний випадок роботодавець подає протягом однієї доби письмово або електронною поштою;
- кількістьдокументів, що належать до матеріаліврозслідування– 11;
- до складу комісії входять 3 члени;
- не вимагається проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, отримання висновків експертиз, документів про проходження потерпілим навчання, інструктажів з питань охорони праці та медичних оглядів;
- протокол огляду місця події складається на підставі акту, сформованого у довільній формі;
- передбачена можливість дистанційного засідання комісії з використанням будь-яких засобів зв’язку та підписання протоколів, шляхом накладання електронного цифрового підпису;
- запроваджено механізм призупинення розслідування з підстав ведення активних бойових дій до нормалізації ситуації.
Чи може працівник у разі догляду за хворим членом сім’ї розірвати трудовий договір у визначений ним строк?
Відповідає Державна служба України з питань праці (https://dsp.gov.ua).
Працівник, який здійснює догляд за хворим членом сім’ї, має право розірвати трудовий договір у визначений ним строк.
Відповідно до вимог частини 1 статті 38 КЗпП України у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокремау зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Надання відпусток у період дії воєнного стану працівникам, які виїхали за межі території України
Інформує Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (https://smu.dsp.gov.ua).
Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136) та глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2136 цей Закон визначає в тому числі особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно вимог частини 4 статті 12 Закону № 2136, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі – Закон України «Про відпустки»). Проте загальна тривалість відпустки не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану
Крім того, в період дії воєнного стану за певними категоріями працівників зберігається право на відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку за їх бажанням відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки».
Також у період дії воєнного стану зберігається право працівників на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про відпустки», якою передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Ця відпустка надається за заявою працівника та згодою роботодавця, але роботодавець може й відмовити працівнику у її наданні.
Разом з тим, працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабміном відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Термін такої відпустки не включається до загального терміну (15 календарних днів) відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за сімейними обставинами та з інших причин.
Працівник йде у відпустку за графіком, чи можна виплатити «відпускні» після виходу з відпустки?
Відповідає Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (https://pl.dsp.gov.ua).
Ні. Відповідно до вимог частини 1 статті 21 Закону України «Про відпустки» та частини 5 статті 115 КЗпП України, заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.
Таким чином заробітна плата за весь час відпустки у загальномувипадку повинна бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки. Моментом початку відпустки доцільно вважати нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у рішенні про її надання.
При цьому, трудовим або колективним договором можуть бути встановлені інші умови здійснення такої виплати. Закон прямо не визначає заборони можливості визначення у колективних чи трудових договорах термінів виплати, що припадають на період після початку відпустки.
Водночас, відповідно до статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Як правило, умови, в т.ч. договорів про працю, щодо відтермінування належних працівникові виплат на більш пізній момент, вважаються гіршими у порівнянні з умовами виплати їх у гарантований законодавством термін або раніше.
Про право працівників на додаткову відпустку під час воєнного стану
Роз’яснює Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (https://smu.dsp.gov.ua).
Законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі –Закон № 504 ) та Кодекс законів про працю України.
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136) було внесено зміни до порядку надання та компенсації відпусток, розрахунку стажу для щорічних основних та додаткових відпусток, встановлено деякі обмеження, а також додано нові види відпусток.
Можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та іншихвідпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки, не обмежується Законом № 2136 .
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 2136у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Звертаємо увагу, що зазначена вище нормастосується виключно випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Законом №504передбачені такі види додаткових відпусток (ст.4 Закону № 504):
- щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7);
- щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість (стаття 8);
- додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка для підготовки та участі в змаганнях, додаткова відпустка окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим) (розділ ІІІ, статті 13–16-2).
Таким чином, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку.
Ігор Ворон, юрист.