Як вже знають наші читачі, 31 березня цього року набув чинності новий Закон України «Про медіа» від 13 грудня 2022 року № 2849-IX. Національна Рада України з телебачення і радіомовлення зазначила, що «Закон починає ґрунтовну реформу в медіагалузі. Він значно розширює коло суб’єктів, які потрапляють у сферу повноважень медіа регулятора — Національної ради. Не всі його положення вступають в силу в цей день. Окремі норми будуть впроваджуватися поступово відповідно до визначених Законом термінів». Втім, цей нормативно-правовий акт і позиція щодо нього Нацради заслуговують більш детальної розповіді з нашого боку.
Щодо змісту Закону «Про медіа» та його відповідності європейському праву
Національна Рада України з телебачення і радіомовлення (далі — Нацрада) роз’яснює, що Закон України «Про медіа» (далі — Закон; Закон про медіа) розроблено й ухвалено на виконання вимог Європейського Союзу до України, зокрема для подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України, впровадження в українському законодавстві положень Директиви Європейського парламенту і Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, зміцнення незалежності національного регулятора. Впровадження вказаних положень є однією з умов надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.
Закон про медіа визначає:
- процедуру ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері медіа;
- процедуру реєстрації іноземних лінійних медіа;
- відповідальність суб’єктів у сфері медіа за порушення вимог законодавства;
- особливості правового регулювання в умовах дії збройної агресії;
- статус національного регулятора;
- впроваджує механізм співрегулювання і розробки разом з органом спільного регулювання актів.
Особливо Нацрадазвертає увагу галузі на положення розділу X Закону про медіа — Прикінцеві та перехідні положення, де зазначено строки набуття чинності тими чи іншими нормами Закону, зокрема щодо обсягів мовлення державною мовою, кількості національного та європейського продуктів, а також особливості і строки перереєстрації друкованих медіа, реформування комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа, особливості застосування заходів реагування на порушення у сфері медіа тощо.
Які закони втратили чинність
У Нацраді роз’яснили, що з 31 березня цього року втратили чинність закони України:
- «Про друковані засоби масової інформації (пресу)в Україні»;
- «Про телебачення і радіомовлення»;
- «Про інформаційні агентства»;
- «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»;
- «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»;
- «Про захист суспільної моралі».
В які закони внесені суттєві зміни
Вносяться суттєві зміни до таких законів:
- «Про рекламу»;
- «Про всеукраїнський референдум»;
- «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який змінить назву на «Закон України „Про Суспільні медіа України“»;
- «Про кінематографію»;
- «Про електронні комунікації»;
- «Про авторське право і суміжні права»;
- «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», який матиме назву — Закон України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста».
Про друковані медіа
Інформація щодо реєстрації нових друкованих медіа у період дії збройної агресії.
На час, визначений частиною 1 статті 118 Закону (з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом 5-ти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу), реєстрація суб’єктів у сфері друкованих медіа є обов’язковою і здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, у тому числі з урахуванням частини восьмої цієї статті щодо обов’язковості сплати реєстраційного збору.
За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. Станом на 1 січня 2023 року такий прожитковий мінімум становить 2684 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».
Інформація для друкованих медіа, зареєстрованих до набуття чинності Законом про медіа.Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону суб’єктам, що діють на день набуття чинності Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, необхідно пройти реєстрацію упродовж року з дотриманням вимог статті 63 Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після спливу вищезазначеного строку, свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.
Інформація для реєстрації друкованих медіа у мирний час. Реєстрація друкованих медіа є добровільною і здійснюється з дотриманням вимог статті 63 Закону.
Про комунальні медіа
Органи місцевого самоврядування зобов’язані у 6-місячний строк із дня набрання чинності Законом прийняти рішення про реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа відповідно до вимог Закону. У разі дії воєнного стану в Україні на момент набрання чинності Законом, строк прийняття рішення про реорганізацію обраховується з моменту припинення чи скасування воєнного стану. При цьому Закон не обмежує право на реорганізацію під час дії воєнного стану. Реорганізація чітко регламентується розділом III Закону та здійснюється з метою виведення медіа з-під впливу й контролю органу місцевої влади.
Нововведенням Закону є створення наглядової ради місцевого публічного аудіовізуального медіа для забезпечення участі представників територіальних громад в управлінні суб’єктом у сфері місцевого публічного медіа і з метою гарантування їх редакційної незалежності. Порядок формування наглядової ради, її повноваження визначені статтею 31 Закону.
З метою належного функціонування публічних місцевих аудіовізуальних медіа Національна рада відповідно до Закону зобов’язана розробити і затвердити:
- типовий статут суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа;
- типовий трудовий контракт із керівником суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа;
- порядок проведення конференцій громадських об’єднань та обрання членів наглядової ради підприємства, що є суб’єктом у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа.
Про онлайн-медіа
Реєстрація онлайн-медіає добровільною. За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. Станом на 1 січня 2023 року такий прожитковий мінімум становить 2684 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».
Переваги реєстрації для онлайн-медіа:
- офіційний статус медіа;
- гарантії щодо акредитації та професійної діяльності;
- можливість брати участь у тендерах та діяльності органів спільного регулювання після їх створення;
- більш ліберальний підхід при застосуванні санкцій у разі порушень.
Про затвердження нормативно-правових актів Нацради
Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону про медіа передбачено обов’язок Нацради упродовж 3-х місяців з дня набуття чинності Законом затвердити нормативно-правові акти, зразки документів, передбачені Законом.
Відповідно до вимог статті 87 Закону кожен проект нормативно-правового акту Нацради, який регулює діяльність суб’єктів у сфері медіа, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Нацради з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Строк одержання таких зауважень і пропозицій встановлюється Нацрадою, але не може бути меншим ніж 1 місяць та більшим ніж 3 місяці з дня оприлюднення проекту.
За таких умов затвердження нормативно-правових актів, у тому числі форм заяв для ліцензування і реєстрації, здійснюється після завершення громадського обговорення таких актів з урахуванням строків, передбачених для його проведення статтею 87 Закону.
З метою дотримання вимог Закону безпосередньо ліцензійні та реєстраційні дії можуть бути виконані після затвердження нормативно-правових актів Нацради і форм заяв до них. За таких умов з метою дотримання всіх вимог Закону щодо ліцензування і реєстрації суб’єктів у сфері медіа Нацрада пропонує звертатись до неї після затвердження нормативно-правових актів та форм заяв до них.
Нацрада звертає увагу, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що ліцензії, видані Нацрадою до введення в дію Закону, діють до закінчення визначеного в них строку дії.
Крім того, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 року № 314визначено, що строки дії чинних строкових ліцензій і документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану і 3 місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відтерміновуються на строк, зазначений у цьому підпункті.
Деякі проекти нормативно-правових актів Нацради будуть винесені на громадське обговорення 6 квітня 2023 року з урахуванням строків, передбачених статтею 87 Закону.
Щодо провайдерів аудіовізуальних сервісів
Нацрада роз’яснює, що компанії, які мали ліцензії провайдера програмної послуги, будуть перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються є чинним упродовж 6-ти місяців з дня набуття чинності Законом. Упродовж цього строку провайдери аудіовізуальних сервісів можуть включати до пакетів телеканалів та радіоканалів іноземні лінійні медіа, внесені рішеннями Нацради до вказаного Переліку.
На території України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є членами Європейського Союзу, а також інших радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також вимогам, установленим Законом.
Реєстрація іноземних лінійних медіа, що не походять з країн-членів Європейського Союзу, здійснюється в порядку статті 66 Закону.
Національна рада затвердить переліки телеканалів, що входять до універсального медіасервісу
Лінійні аудіовізуальні медіа. Усі телерадіомовники, які мали ліцензії Нацради станом на 31 березня цього року, будуть перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра і мають ліцензію на мовлення, набувають статусу реєстрантів.
Нелінійні аудіовізуальні медіа. Упродовж року з дня набрання чинності Законом суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа, що здійснювали свою діяльність до набуття чинності Законом, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується.
Суб’єкти, що мають на меті здійснювати діяльність як суб’єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа можуть розпочати таку діяльність виключно після їх реєстрації в порядку статті 63 Закону, у тому числі з урахуванням частини 8 цієї статті щодо обов’язковості сплати реєстраційного збору.
Звертаємо увагу, що вимоги Закону поширюються на всіх провайдерів аудіовізуальних сервісів незалежно від виду технології поширення програм та незалежно від наявності або відсутності ліцензії, виданої за Законом України «Про телебачення і радіомовлення» або реєстрації відповідно до Закону «Про медіа».
Також звертаємо увагу, що для суб’єктів, які поєднують надання послуг як нелінійні аудіовізуальні медіа (аудіовізуальні медіа на замовлення) і провайдери аудіовізуальних сервісів необхідно враховувати вимоги, визначені Законом до їх діяльності та залежно від виду медіасервісу — положення частини 8 статті 110 та/або статей 113 (зокрема пунктів 1, 2 частини 4) і 123 Закону.
Дозволи на тимчасове мовлення
Видані до 31 березня цього року дозволи на тимчасове мовлення діють до завершення зазначеного терміну.
Дозволи на тимчасове мовлення, видані на територіях, які є тимчасово окупованими, будуть анульовані Нацрадою.
Під час дії воєнного стану в Україні дозволи на тимчасове мовлення видаватимуться відповідно до визначеного Нацрадою порядку про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану.
Після завершення воєнного стану Нацрада видаватиме дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення. Перелік цих територій регулятор визначить своїм рішенням.
Щодо постачальників комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра
Суб’єкти, які мали ліцензію провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T/DVB-T2 зобов’язані подати до Національної ради заяву на отримання ліцензії на право постачання послуг для потреб мовленняпротягом 10-ти місяців з моменту набуття чинності Законом. Отримання такої ліцензії здійснюється на позаконкурсних засадах без стягнення ліцензійного збору.
Дія попередньої ліцензії провайдера програмної послуги припиняється після отримання нової або ж 31 березня 2024 року, якщо суб’єкт не подав відповідної заяви.
Про інформаційні агентства
Інформаційні агентства повинні визначитися зі своїм статусом і перереєструватися як суб’єкти у сфері медіа упродовж року з дня набуття чинності Законом – до 31 березня 2024 року. Перереєстрація здійснюється на підставі свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності та відбувається безкоштовно.
Після цієї дати свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності втратять чинність.
Про органи співрегулювання
Органи співрегулюваннястворюються у 5-ти сферах:
- аудіовізуальних медіасервісів;
- аудіальних медіа-сервісів;
- друкованих медіа;
- онлайн-медіа;
- платформ спільного доступу до відео.
Завдання органів співрегулювання — розробити кодекси і критерії щодо створення і поширення інформації, а також надання експертних висновків у конкретних справах про порушення у сферах спільного регулювання.
Процес створення органів спільного регулювання розпочинається 30 вересня 2023 року.
Докладно організацію роботи органів співрегулювання буде прописано в їхніх статутах.
Щодо інформації про структуру власності медіа
Інформацію про структуру власності зобов’язані подавати до Нацради:
- суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа;
- постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра (крім фізичних осіб-підприємців).
Така інформація також має бути доступною на їхніх веб-сайтах.
Щороку до 10 червня вони повинні подавати річну фінансову звітність за попередній рік. Для загальнонаціональних аудіовізуальних медіа їхня річна фінансова звітність підлягає обов’язковому незалежному аудиту. Проте, оскільки введено воєнний стан в Україні, Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХпередбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
До 30 вересня суб’єкти у сфері медіа, структура власності яких не відповідає вимогам Закону, зобов’язані привести структуру власності у відповідність із його вимогами.
Інші суб’єкти у сфері медіа подаватимуть до Нацради відомості про структуру власності на вимогу регулятора в передбачених Законом випадках.
Дні пам’яті
Частиною 3 статті 44 Закону про медіа передбачено, що Нацрада разом з органом спільного регулювання розробляє і затверджує правила мовлення в дні пам’яті.
Частина 26 Прикінцевих та перехідних положень говорить про те, що в разі якщо положення цього Закону передбачають затвердження Нацрадою після розробки спільно з органом спільного регулювання певних вимог та критеріїв, до їх затвердження Нацрада при застосуванні відповідних положень має керуватися виключно нормами цього Закону з урахуванням попередньої практики застосування аналогічних норм законодавства.
Зважаючи на ці норми, регулятор звертає увагу суб’єктів у сфері лінійних медіа на необхідність вшанування днів пам’яті, починаючи із квітня 2023 року, шляхом внесення відповідних змін до теле- та радіопрограм з урахуванням попередньої практики організації мовлення в дні пам’яті відповідно до Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, затверджених рішенням Нацради від 23.07.2015 № 1146 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.08.2015 за № 967/27412) з урахуванням змін, затверджених рішенням Нацради від 12.02.2021 № 95 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.04.2021 за № 541/36163).
Але якщо підвести якийсь підсумок…
За словами заступниці голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голови підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенії Кравчук, завдяки дії Закону України «Про медіа» ми отримаємо:
- регулятор, який працюватиме зі всіма видами медіа;
- спеціальний розділ, який передбачає протидію російській агресії в медійній сфері;
- особливі повноваження для регулятора та механізми взаємодії між регулятором та медіа під час воєнного стану;
- регулювання онлайнових медіа, що поєднує ліберальні підходи (добровільна реєстрація) з відповідальністю за порушення обмежень щодо змісту інформації (незалежно від того, зареєстроване медіа чи ні). За реєстрацію медіа отримують переваги: статус медіа та його журналістів, зменшені санкції тощо;
- чіткий перелік інформації, яка підлягає обмеженням (у т.ч. інформації, яка може заподіяти значну шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей);
- порядок та процедуру припинення використання стандарту аналогового телевізійного мовлення;
- вичерпний перелік суб’єктів у сфері медіа та структуровані вимоги до них;
- механізм співрегулювання;
- інститут публічних аудіовізуальних медіа, який охоплюватиме не тільки суспільного мовника, а й реформу комунальних місцевих телерадіоорганізацій;
- реформу повноважень Нацради для інституційного підсилення регулятора;
- реформу відповідальності: чутливіша диференціація санкцій залежно від виду медіа та вчиненого порушення, ефективніший механізм застосування санкцій;
- упорядкування медіазаконодавстваю. (Джерело: https://pravo.ua)
Для довідки. Презентацію з роз’ясненнями Нацради можна переглянути або завантажити тут: https://www.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/zakon_pres.pdf
Ігор Ворон, юрист.