Шахрайства під виглядом надання державних виплат. У таких випадках шахраї використовують фішингові сайти
Фішинговий сайт — це підроблений сайт, який повністю копіює реальний вебресурс. Різниця може бути лише в одній літері або в символі. Коли на такому сайті ви вводите особисті дані, наприклад, банківські реквізити, зловмисники отримують вашу конфіденційну інформацію.
Поліцейські Дніпра повідомили жінці, яка «продавала» товар за низькими цінами, про підозру в скоєнні шахрайства. Зловмисниця встигла ошукати громадян на 200 тисяч гривень.
Жінка запевняла потерпілих, що має змогу замовляти побутову техніку з великою знижкою у нібито знайомого, який займається поставкою товарів до великої мережі магазинів міста. За неіснуючі товари шахрайка просила повну чи часткову передоплату. Отримавши гроші потерпілих - обривала звʼязок.
У Новомосковському районі поліцейські встановили викрадача чужої банківської картки. Потерпілий звернувся до поліції з проханням знайти його картку. Виявилось, що нею розраховувався невідомий у магазинах.
26 жовтня близько 17-ої години у центрі міста Перещепине Новомосковського району чоловік з необережності залишив свою картку у банкоматі. Швидко скористувався цією ситуацією зловмисник, який забрав її собі. Невеликими частинами крадій встиг витратити близько 2 тисяч гривень в різних продуктових магазинах району.
Поліцейські встановили, що протягом останнього місяця зловмисник обікрав торговельний павільйон з мобільними телефонами та планшетами, а потім викрав ювелірні прикраси із ломбарду. Також він ошукав місцевого жителя та заволодів його телефоном. Ще одну людину він пограбував.
Кіберполіцейські припинили діяльність шахрайських саll-центрів у трьох областях України. Зловмисники створили та забезпечували роботу шахрайських саll-центрів у Львові, Одесі, Дніпрі та Кривому Розі. Працівники офісів дізнавалися конфіденційну інформацію українців або залучали до псевдоінвестиційних проєктів громадян та іноземців. Правоохоронці провели 17 обшуків.
Під виглядом збору коштів на тепловізор для військових 17-річна дівчина ошукала громадян на майже 50 тисяч гривень.
В одному із популярних месенджерів підозрювана створила допис, де розмістила неправдиву інформацію про нібито збір коштів на потреби ЗСУ. Таким чином дівчина виманювала гроші у небайдужих громадян та витрачала їх на власні потреби.
Під час слідчих заходів правоохоронці Синельниківського районного управління поліції встановили потерпілих із різних куточків країни, які переводили суми від 300 до 3000 гривен.
Поліцейські Кам`янського попереджають: шахрайства під виглядом «Дзвінок з банку» або ж надсилання СМС-повідомлення з текстом: “Ваша картка заблокована”.
В розмові шахраї намагаються отримати від громадян дані картки, а саме: номер картки, строк дії і, головне, CVV та ПІН-код картки. Зазначені дані “працівник” банку просить надати задля “розблокування” картки, переказу грошей або ж з іншого приводу. Після отримання даних, зловмисники через інтернет-банкінг знімають кошти, переводять їх на електронні гаманці або здійснюють покупки в інтернет-магазинах.
З початку 2023 року на Дніпропетровщині зафіксували понад 5,2 тис випадків інтернет-шахрайства. Найчастіше людей ошукували під час онлайн-покупок, на придбанні дров, генераторів й добрив. Про це йшлося під час брифінгу в обласній військовій адміністрації.
У Facebook зловмисники масово тегають публічні сторінки або надсилають користувачам спам-повідомлення з текстом: «Подивіться, хто загинув у ДТП, я думаю, ви його знаєте, так шкода…». Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації МВС України.
Мета такої розсилки — змусити користувачів перейти за посиланням, щоб у подальшому заволодіти доступом до сторінок власників у соцмережі.
Кіберполіція та ПриватБанк забезпечили відшкодування понад 3 млн грн збитків родинам військових, яких ошукав зловмисник. Фігурант здійснював перевипуск SIM-карт військових, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні, та надалі отримував доступ до онлайн-банкінгу, а відтак привласнював гроші захисників.
Шахрайську діяльність 32-річного мешканця Дніпра викрили співробітники Департаменту кіберполіції спільно зі слідчими Печерського управління поліції Києва у квітні цього року.