11 вересня 2001 року чотири групи терористів-смертників захопили чотири пасажирські авіалайнери, та спрямували їх на вежі-близнюки у Нью-Йорку і Пентагон, один з літаків впав у полі в Пенсильванії. Жертвами терактів стали майже три тисячі ні в чому не винних, мирних людей. Здійснило цей жахливий злочин терористичне угрупування "Аль-Каїда", яким тоді керував сумно відомий Усама бен Ладен. На той час це був найбільший терористичний акт в історії не тільки Сполучених Штатів, але й усього світу.
Минув 21 рік і інший терорист Путін розпочав куди більш страшну, жахливу і кровопролитну війну проти України. В порівнянні з якою той теракт, 11 вересня, не йде ні в яке порівняння. В якій мирні, ні в чому не винні люди гинуть кожен день. Згадаймо, хоча б, лише останні жахливі приклади: Полтава, Львів, Павлоград. А скільки їх ще буде…
Обидві ці події відображають, як далеко може зайти ненависть і агресія. Тільки теракти в Нью-Йорку були атакою на цінності, свободу, спосіб життя. А російська агресія проти України — це спроба знищити націю, підкорити її волю через страх і зброю. Терористи 11 вересня намагалися вбити дух Америки через жах, Росія сьогодні прагне знищити Україну через військову силу.
Хоча Америка і була шокована несподіваним ударом, проте зламати і залякати терористам її не вдалося. США оголосили війну терору, і незабаром знищили кривавого Усаму бен Ладена, як той не намагався сховатися у горах. Як російські агресори не намагаються знищити нашу націю, зламати наш український дух – все це марна справа, бо всі українці встали, як один. Кожен став воїном на своєму фронті: на полі бою, в лікарнях, у волонтерських штабах. Світ побачив неймовірну мужність та незламність народу, який захищає не просто свою землю, а свою свободу, гідність і право на життя. Українська нація давно стала для всього світу символом незламної боротьби за свободу та справедливість.
А щодо поки що живого Путіна – у більшості подібних йому кривавих терористів-диктаторів був доволі жахливий кінець. Вони або закінчують самогубством (як Гітлер), або їх усувають або страчують (наприклад, Муссоліні, Саддам Хусейн чи Муаммар Каддафі). Віримо, що і Путін не стане винятком. З початком вторгнення в Україну в 2022 році Росія зіткнулася з серйозними міжнародними санкціями, економічними труднощами та ізоляцією на світовій арені. Попри спроби контролювати внутрішню ситуацію, незадоволення зростає, і його режим стає все більш залежним від репресій. Історія показує, що такі конфлікти рідко закінчуються добре для тих, хто їх ініціює, і підсумок для Путіна може бути подібним до інших диктаторів.