У 2026 році питання забезпечення лікарями громад Дніпропетровщини залишається одним із найгостріших у соціальній сфері. Попри те що великі міста регіону зберігають відносну стабільність у роботі медзакладів, сільські території та громади, наближені до зони бойових дій, відчувають серйозний кадровий голод.
Де ситуація найскладніша
Найбільший дефіцит спостерігається серед вузькопрофільних спеціалістів: анестезіологів, хірургів, кардіологів, психіатрів, а також сімейних лікарів. Частина медиків мобілізована до лав ЗСУ, інші виїхали за кордон або змінили місце проживання через безпекові ризики.
У прифронтових громадах кадрова проблема посилюється постійними обстрілами та складними умовами праці. Там лікарі працюють із підвищеним навантаженням, часто поєднуючи кілька посад.
- Система тримається завдяки самовідданості тих, хто залишився. У невеликих громадах один лікар може обслуговувати кілька населених пунктів. Це суттєво впливає і на якість, і на доступність медичної допомоги, - зазначають фахівці медичної галузі.
Міста проти села
У Дніпрі, Кривому Розі та Кам’янському ситуація більш контрольована. Тут працюють великі лікарні та приватні медичні центри, які частково компенсують нестачу кадрів. Водночас і в містах відчувається перевантаження лікарів, особливо у державному секторі.
У сільських громадах проблема набагато глибша. Молоді спеціалісти не поспішають їхати працювати в невеликі населені пункти через нижчі зарплати, відсутність житла та обмежені можливості професійного розвитку.
- Навіть якщо громада пропонує службове житло, це не завжди вирішує питання. Молоді лікарі шукають стабільність, можливість навчання і безпечні умови для родини, - пояснюють експерти з медичного управління.
Чи допомагають державні програми
В області діють програми підтримки молодих лікарів, зокрема одноразові виплати, компенсації житла та місцеві доплати. Також працюють міжнародні гуманітарні ініціативи, які допомагають обладнанням і навчанням персоналу.
Проте, за словами аналітиків, фінансові стимули не завжди перекривають безпекові ризики та емоційне вигорання, яке накопичилося за роки пандемії та війни.
- Головний виклик - це не лише кількість лікарів, а й їхній психологічний ресурс. Багато медиків працюють на межі можливостей, - підкреслюють спеціалісти.
Що може змінитися
Експерти вважають, що вирішення кадрової проблеми потребує комплексного підходу: збільшення державного замовлення на медичні спеціальності, розширення програм цільового навчання для громад, розвиток телемедицини та створення безпечних умов праці.
Поки що ж громади Дніпропетровщини змушені адаптуватися до реалій воєнного часу: оптимізувати маршрути пацієнтів, поєднувати посади та залучати лікарів за контрактом.
Попри всі труднощі, медична система регіону продовжує функціонувати. Але питання, чи вистачить кадрового ресурсу для тривалого навантаження, залишається відкритим.