У листопаді минулого року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
на своєму веб-сайті (https://bd.zt.court.gov.ua) у рамках проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи в проекті «Варто знати» опублікував важливі роз’яснення щодо мирової угоди у кримінальному провадженні в умовах дії воєнного стану. Зараз розповімо про це більш детально.
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим
Діючий Кримінальний процесуальний кодекс (2012 р.) передбачає можливість для сторін домовитись і примиритись. Тобто підозрюваний або обвинувачений та потерпілий можуть укласти між собою договір примирення. Це так звана мирова угода, яка передбачає відшкодування збитків або домовленість про зменшення строку позбавлення волі в обмін на визнання вини.
Угода про примирення – це добровільна угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого.
Застосування інституту мирової угоди має на меті скоротити та спростити процедуру розгляду кримінальних проваджень, зменшити строки перебування осіб під вартою, заощадити ресурси та час, що витрачаються на розгляд кримінального провадження, а також позасудове вирішення конфліктних ситуацій, зменшити навантаження на органи досудового розслідування та суд (суддю).
Відповідно до статті 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Але якщо йдеться про кримінальні провадження, пов’язані з домашнім насильством,ініціатором мирової угоди може бути лише потерпіласторона, її представник або законний представник.
У яких провадженнях може бути укладена угода про примирення?
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
- кримінальних проступків;
- нетяжких злочинів;
- у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Не допускається укладення мирової угоди у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.
Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.
Що зазначається в угоді про примирення?
У мировій угоді зазначаються:
- сторони угоди;
- формулювання підозри чи обвинувачення, його класифікація;
- обставини, які є істотними для кримінального провадження;
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- строк відшкодування шкоди чи перелік дій, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого та строк їх вчинення;
- узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням;
- наслідки укладення та затвердження угоди;
- наслідки невиконання угоди.
Які наслідки укладення та затвердження мирової угоди?
Для підозрюваного та обвинуваченого наслідками є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України.
Для потерпілого наслідками є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Також у подальшому потерпілийне зможе вимагати притягнення особи до відповідальності за відповідне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Ігор Ворон, юрист.