Массовый голод в Украине 1921-1923 и 1946-1947 годов, Голодомор 1932 -1933 годов – одна из острых и болезненных тем в украинском обществе, которая сейчас, на фоне войны, развязанной Россией, приобретает новой актуальности. История циклична, украинцев снова стали уничтожать, как нацию. Именно всем этим событиям и посвящена выставка «Голод в Украине. 100 лет испытаний. 1922-2022», приуроченная ко Дню памяти жертв голода в Украине.
Открытие выставки состоялось 18 ноября, ее автор - Ольга Мащенко, заведующая отделом научно образовательной работы, представила фотографии, документы, картины, которые отображали ситуацию тех лет.
Цель экспозиции - раскрыть аспекты гуманитарной катастрофы украинского общества. Организованный советской властью и руководством России массовый искусственный голод в 1920-х и 1940-х годах, Голодомор в 1930-х годах, а также уничтожение сельскохозяйственной техники и хозяйств, вывоз Россией зерна в 2022 году – все это имеет ярко выраженное антиукраинское направление, направленное на уничтожение нашего народа.
До сих пор неизвестно и точное количество жертв среди каменчан.
- Якщо говорити про кількість померлих, які занесені в мартиролог, то вона не вражає – це більше 2 тисяч людей, які проживали на території Кам’янського, - рассказала директор музея Наталия Буланова. – Адже довгий час вважалося, що у нашому місті не було голодомору, бо існував завод, який давав роботу. Але виявлені останнім часом в архіві документи свідчать з точністю до навпаки, бо там є діагнози, які підтверджують той факт, що робітники вмирали саме від голодоморних аналізів: водянка, виснаження організму. Цифри завжди приховувалися, ми не можемо достовірно встановити з точністю цифру померлих від голодомору мешканців Кам’янського. У нас є акти смертності мешканців села Романково. Під час окупації їх вивезли до США, і вони зберігаються в одній з бібліотек Конгресу. Там є повністю списки мешканців Романково і відомо, що тільки за перші 4 місяці 1933 року померло 488 осіб. Серед померлих багато дітей, людей похилого віку з діагнозом виснаження організму.
Ольга Мащенко рассказала, что у людей во время Голодомора забирали все, доходило до того, что приходилось есть жесткую солому, которой устилали крыши. Все законы были направлены на то, чтобы селянин как можно больше отдавал власти, а при этом сам не имел ничего. А свидетели тех ужасных событий до последних дней не хотели особо рассказывать об издевательствах тогдашней власти, а вдруг вернуться…
К сожалению, тема геноцида актуальна и по сей день. Именно поэтому в названии выставки можно увидеть текущую дата. Ведь сегодняшняя война, по сути, тот же геноцид.
- Історія рухається по колу, ми живемо в історичний період, коли формується українська нація,- отметила Н. Буланова. - Після 2014 року, після Революції Гідності, коли розпочалася війна, ситуація була такою, що якби було повномасштабне вторгнення, то Україну можна було б підкорити, але зараз ситуація змінилася, виросло нове покоління людей, які розуміють ціну свободи, розуміють, що історичне коло треба розірвати, вийти із цієї залежності від Росії. Коли ми говоримо про ті голодомори, ми повинні про них пам’ятати, пам’ятати про те, хто їх спричинив – більшовитсько-комуністична російська тоталітарна влада.
Выставка «Голод в Украине. 100 лет испытаний. 1922-2022» будет работать до начала декабря, а 26 ноября всех жителей и гостей города приглашают к городскому музею на возложение цветов к памятному знаку жертвам Голодомора.
