Вчера в Каменском в палатках партии «Батькивщина» снова раздавали газетенку «Любимый город Н», которая не имеет ничего общего с настоящей газетой «Любимый город ДЗ».
Мы уже писали, что издатели этой газетенки не придумали ничего лучшего, как просто-напросто своровать у «Любимого города ДЗ» дизайнерское оформление и даже названия рубрик. Что ж, видимо воровство – их главный «конек» в этой предвыборной кампании. Не умея создать что-то свое, в «Батькивщине» просто крадут чужое.
Но уж если и воруют, то хоть бы не смешили людей своей безграмотностью. Открываем страницу № 2 этой газетенки и читаем название статьи «Біографія кандидата на засаду міського голови М.Голосного». Честно говоря, такое название озадачило. Принято писать «кандидата на посаду», слово «посада» переводится как «пост» или «должность». А тут – «засада». Может, в украинском языке появилось новое слово, и отныне «засада» означает «должность»?
Что ж, поищем в словарях украинского языка значение слова «засада». Вот что там сказано:
ЗАСАДА 1, и, жін.
1. Приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу. Під Будапештом його ескадрон напав із засади на цілий полк відступаючої німецької піхоти (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 82); Зеленцов прибув у перший батальйон, що стояв на запасних позиціях у засаді (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 539).
2. Несподіваний напад з прикритого місця. Розпорядивши Турн як треба, Махнув, засаду щоб зробить (Іван Котляревський, I, 1952, 279); Я не бив наводкою прямою і не відав танкових засад, коли димом вкрите поле бою за снарядом скальпував снаряд (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 37).
3. Загін війська, добре замаскований для раптового нападу. В боях ми розбили останню засаду І вийшли на берег Балтійського моря (Ярослав Шпорта. Вибр., 1958, 34);
// розм. Людина або група людей, які заховалися де-небудь з метою несподіваного нападу на когось або для спостереження за кимсь, чимсь. Йому чогось усе здавалося, що коли не з-за тієї хати, то з того огороду вискоче [вискочить] засада і кинеться на його (Панас Мирний, IV, 1955, 192); Не знаючи про засаду, ішов туди ж Валентин Домагацький, і його схопили (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 117); Ніч. Навкруги завірюха гуде. В яслах чатує засада (Степан Олійник, Вибр., 1959, 345).
ЗАСАДА 2, и, жін., книжн.
1. Основа чогось; те головне, на чому ґрунтується, базується що-небудь. Юнаки, підлітки, діти — вони дістали ще в школі засади тієї енергії і волі солдата, ..тієї самовідданості і невтомності виробничника, які дозволили нам з честю виконати стратегічні плани і здобути перемогу (Юрій Яновський, II, 1954, 268); Однією з головних засад мистецтва, художньої прози зокрема, є внутрішня спроможність письменника до аналізу життєвих явищ, здатність бачити в них нове, не помічене іншими (Вітчизна, 6, 1968, 199).
2. Вихідне, головне положення, принцип; основа світогляду, правило поведінки. На власні гроші набув [Макар Іванович] сотню примірників [книжки], щоб послати на село, до своїх, і таким робом довести, що, вірний демократичній засаді, не розриває зв'язків з народом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 162); З борців насміхалася доля. Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Павло Грабовський, I, 1959, 367); [Лотоцька:] Він перебудовує свій світогляд на засадах марксизму (Іван Микитенко, I, 1957, 209); Вона [дружба] ґрунтується на високих засадах інтернаціоналізму (Максим Рильський, III, 1956, 46).
3. Спосіб, метод здійснення чого-небудь. Оуен зробив спробу організувати комуністичну общину, щоб у ній перевиховати людей для життя на нових засадах (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 121); Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах (Конституція УРСР, 1969, 28); В державних органах [СРСР], зокрема у виконкомах місцевих Рад, дедалі більше запроваджуються громадські засади (Комуніст України, 12, 1963, 72).
Как видите, ничего общего с понятием «должность» слово «засада» не имеет. Жаль, что претендент на высокую должность и звание государственного служащего в Украине господин Голосной демонстрирует столь вопиющее незнание государственного языка. Хотя закон требует, чтобы госслужащий владел украинским языком. Вот незадача вышла, однако…
А если без словарей, то в Каменском, где говорят в основном не на русском или украинском, а на так называемом «суржике», слово «засада» означает неприятность. «Вот засада», - сокрушаемся мы, когда что-то идет не так, как хотелось. Употребляем мы это слово и тогда, когда кто-то поверил чьим-то обещаниям и в итоге оказался в неприятной ситуации. «Попал в засаду», - говорим мы в таком случае.
И вот тут-то слово «засада» в отношении Голосного как раз и есть самое подходящее. Свои несбыточные обещания каменчанам он раздает направо и налево, вот только вряд ли эти посулы будут когда-либо выполнены. Самая настоящая «засада» для каменчан получается.
И теперь пожелание горожанам – не попасть бы в эту «засаду» 25 октября, в день голосования. А то будет нам всем «полная засада»…