Державна податкова служба (https://tax.gov.ua) та її територіальні органи систематично проводять онлайн-консультації щодо інформування платників податків. Сьогодні розповімо про деякі відповіді податківців на актуальні питання платників податків, які були оприлюднені ДПС останнім часом.
Нарахували кешбек. Чи підлягають такі кошти оподаткуваню?
Відповідає Головне управління ДПС в Івано-Франківській області(https://if.tax.gov.ua).
В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області повідомляють, що згідно з пп.14.1.54 статті 14 Податкового Кодексу України дохід – цебудь-який дохід, отриманий особою від будь-яких видів її діяльності на території України. Таким чином, повернення частини витрачених коштів за здійснення покупки є доходом, а отже підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Відповідно, враховуючи зазначене, грошова сума у вигляді кешбеку, що нараховується (надається, виплачується) фізичним особам за придбані у магазинах товари (роботи, послуги) включається податковим агентом до доходу платника податку і оподатковується ПДФО (тобто 18%) та військовим збором (1,5%).
Оскільки податковим агентом вважається суб’єкт господарювання, який здійснює виплату фізичним особам вказаної суми кешбеку, то в даному випадку ним виступатиме банк.
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума дивідендів, нарахованих на користь фізичної особи?
Відповідає Головне управління ДПС в Полтавській області (https://poltava.tax.gov.ua).
Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме: фізичні особи-резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.
Щодо реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах
Інформує Державна податкова служба України (https://www.kmu.gov.ua).
Державна податкова служба України інформує, що у серпні 2023 року 15,8 тис. суб’єктів господарювання (1,2 тис. юридичних осіб та 14,6 тис. ФОП), на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зареєстрували у контролюючих органах 23,9 тис. РРО/ПРРО, з яких 4,7 тис. РРО та 19,2 тис. ПРРО.
Додатково податківці інформують, що безоплатний ПРРО від ДПС розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна тут: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro).
Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться тут: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/
Бюджетне відшкодування ПДВ: хто має право?
Інформує Головне управління ДПС у Донецькій област(https://dn.tax.gov.ua).
Згідно з п.п.14.1.139п.14.1ст.14 та п.180.1ст.180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку на додану вартість. Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 181-183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 14.11.2014 р. №1130.
Право на отримання відшкодування ПДВ має виключно той платник ПДВ, який задекларував суму від’ємного значення податку в податковій декларації, здійснив відповідний розрахунок суми відшкодування (подав додаток Д3) та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток Д4).
При цьому умовою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична сплата отримувачем товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг.
У разі, якщо оплата постачальнику за надані ним товари/ послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/ послуг, а іншою особою, то при виникненні у такого отримувача товарів/ послуг від’ємного значення податку за такими операціями у нього відсутнє право на декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування.
До дати реєстрації особи платником ПДВ право на декларування та відповідно отримання відшкодування суми податку з Державного бюджету України у такої особи відсутнє.
Що буде за несвоєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу?
Відповідає Головне управління ДПС у Одеській області (https://оd.tax.gov.ua).
Відповідно до пп. 100.12.2 ПКУ у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишилися не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Про податкову соціальну пільгу осіб, віднесених до першої або другої категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
Відповідає Головне управління ДПС у Житомирській област (https://zt.tax.gov.ua).
Податкові органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування, виданими у межах повноважень.
Згідно з п. 23 частини першої ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями, п. 18 частини першої ст. 20 та п. 1 частини першої ст. 21 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями особам з інвалідністю внаслідок війни і громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (першої або другої категорії) надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Пунктом 5.2 ст. 5 ПКУ визначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
При цьому п. 7.3 ст. 7 ПКУ встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 грн., у 2022 році – 1860,75 грн., у 2023 році – 2013,00 гривень).
Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році – 1135 грн., у 2022 році – 1240,50 грн., у 2023 році – 1342,00 гривні).
Відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2021 році – 3180,00 грн. у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 гривень).
Чи може ФОП – платник ЄП отримувати дохід в криптовалюті?
Відповідь із Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсуДержавної податкової служби України (https://zir.tax.gov.ua).
Не може, оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи-підприємця-платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи-підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначення прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів на сьогодні прийнято Закон України від 17 лютого 2022 року № 2074-IX «Про віртуальні активи», який набере чинності з дня набрання чинності змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.
Таким чином, фізична особа-підприємець платник єдиного податку, з метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування, не може отримувати дохід в криптовалюті, оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні.
Про особливості проведення операцій через РРО при розрахунку з фізособою на понад 50 000 грн.
Інформує Державна податкова служба України (https://tax.gov.ua).
Щодо питання можливого проведення розрахункової операції при розрахунку з фізичною особою через реєстратор розрахункових операцій на суму понад 50 000 грн. з відображенням її в одному розрахунковому документі одночасно в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу та POS – терміналу).
Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмних РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи-підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення № 148 готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Крім того, пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 гривень уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.
Разом з тим, згідно з п. 56 частини 1статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-IX) визначено, що платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 частини 1 статті 1 Закону № 1591-IX).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, якщо вартість реалізованих товарів фізичній особі перевищує 50000 грн., то такий розрахунок можливо провести у одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 гривень включно.
Ігор Ворон, юрист.