На минулому тижні у бібліотеці Кам’янського відбулося чергове засідання краєзнавчого клубу, яке цього разу було присвячене темі «Ігнатій Ясюкович. Післямова». Як виявилося, після виходу у липні цього року другого видання книги Олександра Слоневського , «Ігнатій Ясюкович. Ім’я в історії», відкрилися нові факти про життя та долю родини відомого директора металургійного заводу. Завдяки дослідженням автора, нащадки Ясюковича, розкидані світом після трагічних подій у Росії 1817 року, змогли знайти одне одного й відновити зв’язки, втрачені протягом століть. Про ці унікальні відкриття розповіли автор книги Олександр Слоневський та заступник директора бібліотеки Тетяна Герасюта.
Нове життя книги — нові відкриття
У липні цього року побачило світ друге, доповнене видання книги Олександра Слоневського. Історія, викладена на її сторінках, швидко вийшла за межі Кам’янського і навіть України. З’ясувалося, що після революційних подій 1917 року родина Ігнатія Ясюковича зазнала трагічного розколу: частина її представників емігрувала, а ті, хто залишився в Росії, були змушені пройти через усі випробування радянської доби.
Та на цьому історія не закінчилася. Вихід книги став поштовхом до нових відкриттів: автор почав отримувати несподівані листи, документи та свідчення, які пролили світло на маловідомі факти з життя і долі роду Ясюковичів. Саме ці унікальні знахідки й стали головною темою зустрічі у бібліотеці.
Лист із Південної Африки
Одним із найбільш захопливих відкриттів стало знайомство з книгою «Сім’я старих російських дворян» (Family Chronicle of Old Russian Nobility), написаною нащадком Ігнатія Ясюковича — Станісласом Ясюковичем, який мешкає у Південній Африці.
Ця праця охоплює історію роду від XVI століття і до початку ХХ століття. У ній докладно описано, як революція 1917 року розкидала родину по всьому світу: більшість оселилися у Великій Британії, окремі представники переїхали до Франції та Південної Африки. Ті, хто залишився в Росії, пережили репресії, табори, розстріли.
Станіслас зворушливо подякував Олександру Слоневському за книгу, яка допомогла йому краще усвідомити історію власної родини та віднайти нові зв’язки з родичами, про існування яких він навіть не здогадувався.
Алла Семенова: голос із Санкт-Петербурга
Після публікації книги до автора звернулася жителька Санкт-Петербурга Алла Іванівна Семенова, яка випадково прочитала книгу у мережі. Вона розповіла, що є племінницею Станісласа і теж належить до роду Ясюковичів.
Її історія трагічна: дідуся розстріляли в період репресій, бабуся відсиділа у радянських концтаборах. Незважаючи на це, родині вдалося зберегти сімейні фотографії та спогади. Алла Іванівна надіслала їх Слоневському, і саме ці докази стали ключем до відновлення родинних зв’язків.
Спершу Станіслас відмовлявся вірити у спорідненість, навіть коли побачив фото своєї матері у колекції Алли Семенової. Та згодом, після листування, він визнав її частиною своєї родини, вони почали спілкуватися. Для нього стало відкриттям, що в Росії у нього залишилося близько двох десятків родичів.
Зустрічі, що повертають пам’ять
Олександр Слоневський також зустрічався з іншими нащадками Ясюковича — його онукою Ханною Ясюкович-Шленкер (вже покійною) та правнуком Яном Шленкером. Ці зустрічі доводять: історія, яку колись намагалися стерти з пам’яті, продовжує жити й сьогодні у долях людей, розкиданих по всьому світу.
Вшанування у Польщі
На засіданні виступив і відомий кам’янський підприємець та видавець Андрій Яловий, завдяки видавництву якого побачила світ книга Слоневського. Він поділився враженнями від відкриття меморіальної дошки Ігнатію Ясюковичу у сквері польського міста Конін.
У Польщі ім’я Ясюковича вшановують особливо, адже він походив зі старовинного польського дворянського роду і завершив своє життя у польському місті Кутно. Це ще раз підкреслює міжнародне значення його постаті.
Підприємницький феномен
Андрій Яловий наголосив, що діяльність Ясюковича заслуговує на окрему монографію, адже він приїхав до Кам’янського з Петербурга, де мешкав, і взявся за управління заводом, що перебував у стані банкрутства. Завдяки його організаторським здібностям підприємство стало провідним у регіоні, а Кам’янське — сучасним містом.
Завдяки Ясюковичу тут з’явилися пошта, лікарня, залізничний вокзал, католицький костел, а також культурні й соціальні об’єкти, більшість з яких збереглися донині.
Майбутні проєкти: книги для дітей
Наприкінці зустрічі учасники клубу констатували, що Кам’янському бракує сучасної літератури про історію міста, зокрема для дітей. Андрій Яловий заявив, що готовий профінансувати створення такої книжки.
Заступниця директора бібліотеки Тетяна Герасюта розповіла, що вже готується до видання дитячий довідник по Кам’янському. Також виникла ідея створити художню книжку «Краєзнавчий довідник для допитливих», яка допоможе молодому поколінню відчути історію рідного краю цікаво й доступно.
У підсумку засідання краєзнавчого клубу стало не просто розмовою про минуле. Це була розмова про пам’ять, про відновлення родинних зв’язків, про місто і його коріння. Книга Слоневського виявилася містком між століттями, який з’єднав розкиданих світом нащадків і дав Кам’янському ще один привід пишатися своєю історією.