Україна має трагічний досвід екологічних катастроф і не має права його ігнорувати. Тому проект рекультивації Ясинової балки має бути завершений.Про це заявив очільник екологічної комісії Кам’янського Олександр Лукашов під час виїзної розширеної наради.
Окрім керівництва департаменту екології міської ради до неї долучився академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Григорій Шматков, представник Мінприроди Тарас Іващенко та керівництво ДП «Бар’єр».
Довгий час на дні балки відбувалось захоронення відходів хімічного виробництва, зокрема – речовин із вмістом миш’яку. Наразі ситуація ускладнена системним підтопленням Ясинової балки за рахунок стікання опадів та підземних вод.
«Частково ці речовини потраплять до підземних вод. Ще більша проблема – це ставок, який утворився через опади. Фактично, від річок Коноплянка та Дніпро його відокремлюють кілька кілометрів та земляна гребля. Якщо вона втратить свою утримуючу функцію, може статись витік. Як наслідок – екологічна катастрофа», - зазначив Олександр Лукашов.
Академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Григорій Шматков також відмітив незадовільний стан балки – відсутність під’їздів, облаштування берегової частини та рекультиваційних заходів.
«Необхідно вкрай виважено ставитись до процесу рекультивації. Адже якщо просто засипати балку, існує ризик порушення гідрологичного режиму і як результат – виникнення підтоплень на території Камянського», - підкреслив науковець.
У 2017 році Мінекології погодило виділення 52 млн грн на ліквідацію шламосховища у балці Ясинуватій. Проте проєкт був реалізований лише частково і через юридичні недоліки призупинений.
«Необхідно провести корекцію проєкту та його поновлення. Разом з колегами розпочали цей процес, він перебуває на особистому контролі міського голови Кам’янського Андрія Білоусова. Україна має занадто трагічний досвід екологічних катастроф і не має права його повторювати», - додав Олександр Лукашов.
Екологічно небезпечна зона знаходиться на відстаніблизько 2 км від житлової зони міста і в двох кілометрах від протоки річки Коноплянка. Містить 668,5 тис. тон відходів шламу регенерації миш'яково-содового розчину і золи. Не експлуатується з 1986 року.