Активист движения семей погибших на Донбассе героев Каменского Ирина Ткаченко опубликовала статью о Владиславе Седневе, который погиб год назад.
«22 квітня 2019 року – рік тому під час виконання службового обов'язку в зоні ООС загинув старший лейтенант, начальник автослужби 503 - го окремого батальйону морської піхоти (36 - а окрема бригада морської піхоти). Сєднєв Владислав Олександрович - воїн світла, який залишив частку свого серця у Кам’янському, який подарував нам мирне небо.
Народився Владислав 5 березня 1992 року в м. Нерюнгрі, республіка Саха (Якутия). В 2004 році родина переїхала в м. Дніпродзержинськ, навчався в середній школі № 44. В школі Владислав провчився всього два роки, однак там його згадують як активного учасника суспільного життя школи, та її озеленення. За характером юнак був спокійним, чемним, з дорослим мисленням та поглядом на події.
Юнак мріяв про кар'єру військового - морського піхотинця. Тому в 2008 році вступив в Донецький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. За час навчання в ліцеї зарекомендував себе з позитивного боку як дисциплінований та здібний ліцеїст.
В характеристиці - рекомендації Голови педагогічної ради Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою значиться: "До виконання службових обов'язків відноситься відповідально. Вміє вести діалог, аргументовано відстоює свою думку... Користується авторитетом у колективі... Дисциплінований. Неодноразово заохочувався командуванням роти за відмінне виконання службових обов'язків, сумлінне несення служби... Статути ЗСУ знає та користується їх вимогами у повсякденному житті... За характером амбіційний..." Враховуючи ділові та моральні якості ліцеїста Сєднєва Владислава Олександровича, педагогічна рада Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою рекомендувала його до вступу у вищий навчальний заклад з військовою підготовкою.
В 2010 році Владислав вступив в Гвардійський ордена Червоної Зірки факультет військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Озброєння та військова техніка", отримав кваліфікацію інженера - механіка, офіцера військового управління тактичного рівня з відзнакою.
В 2015 році після закінчення університету за розподілом був направлений в 36 окрему бригаду берегової оборони Військово - морських сил Збройних сил України на посаду помічника начальника бронетанкової служби. З 2015 року неодноразово приймав участь в антитерористичних операціях на сході України.
З 2017 року служив в 503 - му окремому батальйоні морської піхоти України на посаді заступника командира батальйону.
А ще Владислав на фронті зустрів своє кохання. Молоді люди збиралися одружитися. Але 22 квітня 2019 року війна їх розлучила на завжди...
Владислава Олександровича Сєднєва поховали з військовими почестями в місті Кам’янському, на Алеї героїв цвинтаря Південного району. Побратими приїхали провести свого командира в останній путь. На червоній оксамитовій подушечці несли сім відзнак і нагород Владислава Сєднєва за досягнення у військовій службі, за оборону Маріуполя, за взірцевість у військовій службі, учасник АТО, за участь в антитерористичній операції.
Справжній чоловік Сєднєв Владислав Олександрович пішов на захист тих, кого любив – нас з вами, пішов, щоб війна не сягнула вулиць нашого міста, по яких, нажаль, ніколи, чуєте, ніколи не пройдуть маленькими ніжками його ненароджені діти… Він дав нам шанс зробити нашу країну кращою. Люди, не змарнуйте цей шанс…», - пишет Ирина Ткаченко.