В Україні, як виявляється, гроші — як бур’яни після дощу: ростуть навіть на згарищах війни. Понад 17 тисяч українців у цьому році офіційно стали мільйонерами, і це лише за результатами цьогорічної деклараційної кампанії. Про це на днях з нотками фіскальної гордості повідомив народний депутат Данило Гетманцев.
«Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік», — повідомив він. І додав, що загалом ці громадяни задекларували 254 мільярди гривень. У середньому — по 14 мільйонів на душу. Така собі арифметика часів війни: поки хтось збирає по 10 гривень на дрон, інший — накупив Bentley, квартир, та іншої нерухомості.
Як сказав один мудрий чоловік: "На війні, як на війні, і там свої закони — часто несправедливі."
І тут не хочеться сипати сіль на рану, але не можемо не поставити традиційне українське питання: «А чи допомогли вони армії?» Ну хоча б дрон на фронт, тепловізор, коптер — чи хоча б кілька коробок шкарпеток... Бо від самих декларацій, як і від обіцянок, користі небагато.
«Хтось спить в броніку просто неба,
А хтось рахує мільйони.
Хтось молиться, щоби вижити,
А хтось – щоб купити айфон…»
— з вірша анонімного волонтера, написаного в окопі на Донеччині
В ідеальному світі новоспечені мільйонери вже б змагалися, хто більше задонатив на дрони, тепловізори та бронемашини. А поки що хочеться вірити, що деякі з них поділилися хоча б кількома нулями з армією, яка щодня захищає їм можливість спокійно рахувати свої мільйони.
Маєш 14 мільйонів? Купи два "Мавіки". Маєш 140? Закрий роту. Маєш 254 мільярди на всіх? То чому ми ще робимо збори у TikTok?
Згадується цитата ще одного мудрого чоловіка: «Хто має велике багатство — той має велику відповідальність».
Втім, дехто з багатих щиро й системно допомагає. І таких — честь і хвала. Але мільйони без моралі — це лише цифри, які варті стільки ж, скільки податкова декларація без совісті.
А Україна — вона таки країна можливостей. Навіть у війну дехто не лише виживає, а ще й піднімається на фінансову вершину.
Може, час запровадити нову державну відзнаку — “Заслужений мільйонер оборони”? З врученням не грамоти, а квитанції від фонду “Повернись живим”.
Бо поки одні сидять у холодних окопах, інші — у гарячих ваннах із видом на Дніпро. І нехай у когось «все по закону», але країна виживає не завдяки деклараціям, а завдяки донатам, волонтерам і незламним людям у пікселі.