25 березня цього року Міністерство юстиції України на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/minjust.official/) роз’яснило ключові юридичні терміни, які найчастіше плутають, зокрема «позов», «скарга», «апеляція». Зупинимося на цьому детальніше.
Чому важливо розрізняти юридичні терміни
Юридичні терміни часто звучать схоже, але мають різне значення. Між тим, їхнє розуміння допомагає людині правильно обирати механізм захисту своїх прав.
Пояснюємо різницю п’яти пар понять, які найчастіше плутають.
Апеляція та оскарження — у чому різниця
Оскарження — це загальне право особи вимагати перегляду рішення суду, органу влади або посадової особи.
Апеляція — це одна з форм оскарження, яка подається до апеляційного суду для перегляду рішення суду першої інстанції.
Тобто кожна апеляція є оскарженням, але не кожне оскарження — апеляцією.
Позов і скарга — різні способи звернення
Позов — це звернення до суду для вирішення спору про право та захисту порушеного інтересу (наприклад, стягнути борг або розірвати договір).
Скарга — це звернення щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів влади, посадових осіб чи інших суб’єктів.
Позов подається для вирішення спору, скарга — для реагування на порушення.
Рішення та ухвала суду — процес і результат (у цивільному судочинстві)
Рішення суду — це акт, яким суд вирішує спір по суті.
Ухвала суду — це здебільшого процесуальне рішення, яким суд вирішує окремі питання під час розгляду справи (наприклад, про відкриття провадження, призначення експертизи, зупинення розгляду).
Рішення визначає результат спору, а ухвала забезпечує рух і організацію процесу.
Договір і правочин — що ширше поняття
Правочин — це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір — це різновид правочину, який укладається між двома або більше сторонами.
Отже, кожен договір є правочином, але не кожен правочин є договором (наприклад, заповіт).
Виконавчий лист і виконавчий напис — як відбувається стягнення
Виконавчий лист — це документ, який видається судом на підставі судового рішення і є підставою для його примусового виконання.
Виконавчий напис — це нотаріальна дія, яка підтверджує право стягувача на примусове стягнення заборгованості без звернення до суду — за умови, що така заборгованість є безспірною.
Обидва документи є підставою для примусового виконання, але мають різну процедуру отримання. Виконавчий напис може бути оскаржений у суді.
Ігор Ворон, юрист