10 квітня цього року на офіційному веб-сайті освітнього омбудсмена України (https://eo.gov.ua) було продовжено обговорення важливої та актуальної педагогічної проблеми: хто відповідає за те, щоб дитина здобувала якісну освіту: школа чи батьки?
Це тема, яка завжди викликає палкі суперечки та взаємні докори: батьки дорікають школі, що вона «погано вчить», школа дорікає батькам, що ті «не займаються вихованням та освітою дитини».Зрозуміло, що ці суперечки та докори відображають лише погляд з одного боку. Насправді ж, і батьки, і школа мають нести відповідальність за те, щоб дитина здобула освіту. І це прописано у відповідних законах.
Служба освітнього омбудсмена підготувала та оприлюднилазмістовну публікацію, де спеціалісти та фахівці досліджуютьна прикладах із положень чинного законодавства обов’язки батьків та вчителів щодо здобування дитиною освітиу нашій країні. Про це розповімо в цієї статті.
Виконання батьками своїх обов’язків під час дистанційного навчання дітей — це значна проблема школи
Як зазначили у відомстві освітнього омбудсмена, кожна людина має права та обов’язки, і при реалізації своїх прав кожен зазнає обмежень з метою забезпечення належного визнання іповагиправ і свобод інших. Про це зазначається у статті 29 Загальної декларації прав людинита у статтях 21,23 Конституції України.
Між інтересами (правами) дитини повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (це цитати з рішень Європейського суду з прав людини у справі від 27 лютого 1992 рокутавід 7 грудня 2006 року).
Освітній омбудсмен повідомив, що вінперіодично отримує скарги від педагогів щодо невиконання батьками своїх обов’язків щодо здобуття їхніми дітьми освіти. Особливо проблемним є виконання батьками своїх обов’язків під час дистанційного навчання їхніх дітей. Хоча в кожному окремому випадку є свої причини, чому дитина не здобуває освіту або має суттєві перерви у навчанні.
Обов’язки батьків щодо здобуття дітьми освіти
Основними документами, які регулюють права та обов’язки батьків є Сімейний кодекс України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про повну загальну середню освіту».
Основні обов’язки батьків щодо здобуття дітьми освіти:
- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (стаття 150 Сімейного кодексу України);
- сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання (стаття 55 Закону України «Про освіту»);
- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності) (стаття 55 Закону України «Про освіту»).
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей»(стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти (стаття 25 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Усі обов’язки батьків щодо виховання та навчання викладено у нормативно-правових документах. Про деякі з них сказано нижче.
Стаття 150 Сімейного кодексу України
Згідно статті 150 Сімейного кодексу батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Стаття 155 Сімейного кодексу України
Відповідно до положень статті 155 Сімейного кодексу здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 55 Закону України «Про освіту»
У статті 55 Закону України «Про освіту», яка має назву «Права та обов’язки батьків здобувачів освіти», зазначено що, виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти та розвитку дитини.
Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
- сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
- дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
- формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
- виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);
- сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства»
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» «Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини»виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 25 Закону України «Про повну загальну середню освіту»
У статті 25 Закон України «Про повну загальну середню освіту», яка має назву «Права, обов’язки та відповідальність батьків учнів», зазначено про таке: «Батьки учнів мають права та обов’язки у сфері загальної середньої освіти, передбачені цим Законом, Законом України «Про освіту» та іншими законами України.
Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.
На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти».
Обов’язки дітей щодо здобуття освіти
Стаття 53 Закону України «Про освіту»
Згідно положень статті 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти зобов’язані:
- виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
- поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
- відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
- повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Українським законодавством не визначена відповідальність дитини за невиконання обов’язків щодо здобуття освіти, на відміну від досвіду країн ЄС та Великобританії. В Україні таку відповідальність несуть лише батьки. Докладно про неї — нижче у тексті.
Відповідальність батьків за невиконання обов’язківщодо здобуття освіти їхніми дітьми
Штрафні санкції
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобтовід 850 до 1700 грн.) (стаття 184Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Якщо ті самі дії вчиняються повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — накладається штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн.).
Позбавлення батьківських прав
Національне законодавство має правові норми, згідно яких батьків можуть позбавити батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (стаття 164 Сімейного кодексу України).
У свій час Верховний Суд України ухвалив постанову «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»від 30.03.2007 № 3, у якій надав іншим судам роз’яснення щодо ухилення батьків від виконання своїхобов’язків.
Позбавити батьківських прав можуть, коли батьки не піклуються про:
– фізичний і духовний розвиток дитини;
– її навчання;
– підготовкудитини досамостійногожиття;
– не забезпечують необхідного харчування дитини;
– не забезпечують медичний догляд, лікування дитини,що негативно впливає на її фізичний розвиток якскладову виховання;
– не спілкуються з дитиною в обсязі,необхідному для її нормальногосамоусвідомлення;
– не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
– не сприяють засвоєнню дитиною загальновизнанихнормморалі;
– невиявляютьінтересудо внутрішньогосвіту дитини;
– нестворюють умов для отримання дитиною освіти.
Зазначені фактори,як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінюватияк ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Дії закладу освіти у разі невідвідування дітьми закладу середньої освіти
Згідно зі статтею 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Відповідно до пункту 13 Порядку ведення облікудітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684, якщо учень, який не досяг повноліття, відсутній на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин, заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та Службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.
За пропуск учнем заняття без поважної причини батьки можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності, що передбачає адміністративний штраф. Про розмір штрафу вже була мова у попередньому розділі.
Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.Тобто якщо дитина хворіла і не відвідувала школу, до закладу освіти потрібно надати медичну довідку. Якщо учень перебував вдома під наглядом батьків, підтвердженням стане заява від батька або матері.
Проблемне здобуття освіти дітьми, які перебувають за кордоном, оскільки у більшості країн обов’язкове навчання у школі країни перебування, й учні не мають змоги приєднуватися до онлайн уроків. І тут траплялися різні ситуації: про відсутність на уроках дітей, які навчаються за кордоном, школа повідомляла у відповідні органи та вимагала повернутися в Україну, або на постійну відсутність дітей та невиконання ними завдань школа та педагоги «закривають очі». Частину дітей, щоб не мати проблем, їхні батьки перевели навчатися на сімейну форму здобуття освіти або екстернат,
На думку освітнього омбудсмена, має бути певне рішення відповідного органу щодо доступу до української освіти дітей, які навчаються за кордоном, щоб учні зберігали зв’язок із Батьківщиною, навчання має відбуватися в асинхронному режимі. Водночас необхідний дієвий механізм для з’ясування того, чи здобуває дитина освіту — в українському закладі освіти чи закордонному.
Ігор Ворон, юрист.