Перспективи Дніпропетровщини після війни

Надіслав: elena , дата: сб, 08/03/2024 - 10:35
лукашук

Голова облради Микола Лукашук окреслив основні перспективи та виклики для Дніпропетровщини після завершення війни.

"Завершення війни або зупинка її гарячої фази створить нові виклики для Дніпропетровщини. Масштаби руйнувань та демографічні зміни вимагатимуть невідкладних дій щодо відновлення регіону.

Завдання, які стоять перед областю, значною мірою спричинені війною і лише посиляться після її завершення.

Перше – урбанізація та міграція. Люди, які змушені були виїхати зі своїх домівок через війну, навряд чи повернуться до зруйнованих регіонів у найближчий час. Наприклад, велика кількість переселенців з Донецької, Луганської, Запорізької та Харківської областей вже переїхали на Дніпропетровщину. Особливо це стосується таких міст, як Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград та Кам’янське. Ці міста мають розвинену інфраструктуру та значний економічний потенціал, що робить їх привабливими для переселенців з інших регіонів, постраждалих від війни. Це, у свою чергу, вже призвело до збільшення населення в цих містах.

Варто зазначити, що в Нікопольському районі після завершення війни або завершення гарячої фази війни перспективи мають, наприклад, Марганець і Покров. Адже там знаходяться два великі комбінати, які до повномасштабної війни забезпечували приблизно 10% світового видобутку марганцю. Це означає стабільну роботу та заробітну плату для місцевих жителів.

За аналогією це стосується й інших наших міст та громад, де є шахти, функціонують різні комбінати та кар’єри. Наприклад, у Синельниківському районі знаходиться одне з найбільших титанових родовищ та декілька ГОКів. Потреби в природних ресурсах завжди будуть актуальними, особливо в нинішні часи.

Друге – перевантаження інфраструктури. Зростання чисельності населення у великих містах вже призвело до значного навантаження на місцеву інфраструктуру, включаючи критичну інфраструктуру, яка вже до війни мала понад 60% зносу. Це стосується не лише доріг, водоканалів, каналізацій та інших систем, що забезпечують життєдіяльність міст, а також шкіл і лікарень. Водночас у районах, де спостерігається депопуляція, доведеться оптимізувати об’єкти інфраструктури, щоб ефективно використовувати наявні ресурси.

Третє – значні зміни в демографії. До війни в нашій області проживало 3,1-3,2 мільйона людей. Сьогодні ж до нас переїхало ще понад 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які тут і залишилися. Можна зробити висновок, що в нашій області сьогодні проживає вже 10-11% всього населення України. Це реальність, з якою ми повинні працювати, і це навантаження на всю інфраструктуру наших міст та громад. Навантаження на лікарів тощо.

Щоб вже зараз протистояти цим викликам, ми працюємо над модернізацією інфраструктури області: підсилюємо та реконструюємо наші лікарні і школи, будуємо реабілітаційні центри та робимо все можливе, щоб забезпечити стабільне водопостачання в області. Особливо гостро це питання постало після теракту росіян на Каховській ГЕС.

Робимо все, щоб освітній процес у школах був очним там, де це взагалі можливо.

Також розглядаємо і плануємо добудову великої кількості незавершених об’єктів, (зокрема, обʼєктів «Великого будівництва») з пріоритетами відновлення та розвитку нашого регіону. В громадах продовжується підготовка до опалювального сезону. Процес реалізації державних завдань вже триває.

Новий законопроєкт «Про засади відновлення України», обговорення якого ініційовано Оленою Шуляк, стане основною рамкою для прийняття рішень щодо відбудови наших територій та громад. Яким буде механізм відбору населених пунктів для комплексного відновлення, критерії пріоритетності проєктів тощо. Обговорення цього закону вже активно ведеться.

Сьогодні ключовим завданням є підтримка наших Сил Оборони, завдяки яким ми маємо можливість жити. Другим завданням є забезпечення стабільного рівня життя та стабільного розвитку регіону, враховуючи війну та всі ці нові виклики.

Працюємо разом заради нашого майбутнього", - повідомив Лукашук.