Навчальний рік в Україні завершився. Випускникам залишилося скласти мультипредметний тест та приєднатися до молодших школярів, які вже спокійно відпочивають. Та є учні з Кам’янського, які ще продовжують навчатися. Це ті діти, які через війну виїхали з України і вчаться закордоном. Адже у різних країнах Європи своя система освіти та різна тривалість навчального року. Про те, чи важко навчатися у школі Великої Британії нам розповіла старшокласниця з Кам’янського Мілана, яка вже майже рік проживає на «Туманному Альбіоні» та здобуває освіту в академічній школі Valley Park School міста Мейдстон, пише "Любиме місто".
Все нове та незвичне
У школі «Велі парк» навчаються діти з 11 до 18 років, тобто тут є лише середні та старші класи. Мілана, яка у Кам’янському закінчила 8 клас, в англійській школі пішла заразу в 10. І розподіл відбувся не за рівнем знань, а просто за віком. Спочатку вона зраділа, що тепер їй залишилось навчатись лише 2 роки – 10-й та 11-й клас, проте тут навчання триває до 13-го класу. Отже часу вдосконалити знання мови та засвоїти шкільні науки ще вдосталь. Навчальний рік у Британії починається з 5 вересня, а триває довше, ніж в Україні, проте і канікул у дітей більше. Школярі навчаються шість семестрів по 6 тижнів, всередині кожного семестру є тиждень або два канікул. Двотижневі канікули зазвичай припадають на різдвяні та великодні свята. Навчальний рік закінчується всередині липня, тобто на літній відпочинок школярі мають лише півтора місяці.
Школу кам’янчанка відвідує 5 днів на тиждень з 8:30 до 15:00. Зранку діти збираються в кабінеті класного керівника, він проводить настановчу бесіду, та потім о 9 всі йдуть по класах відповідно до свого розкладу. Розклад складено відразу на 2 тижні, протягом яких чергуються уроки, а не на 1 тиждень, як в Україні. Щодня 5 уроків, кожен з яких триває одну годину, перерв між ними немає. Діти встигають перепочити, поки йдуть з корпусу в корпус на інший урок. А також є дві перерви, 20 та 45 хвилин, на сніданок та обід у їдальні.
Старшокласники вивчають всього 9 предметів – 6 основних: математика, англійська (в один предмет входять мова та література), науки (хімія, фізика, біологія), релігія, фізкультура. А також 3 предмети на вибір: дизайн, інформатика та ІТ, малювання, музика, танці, географія, історія, іноземні мови, інженерія. Для порівняння, українські 10-класники вивчають 15 предметів.
Мілана обрала для себе додатково кулінарію, фотографію та психологію.
Загалом у школі дев’ять 10-х класів, а це понад 250 чоловік, які вісі працюють за власним розкладом. Тому Мілана рідко зустрічається зі своїми однокласниками на уроках. Кожен обирає свої предмети, всі змішуються і на уроці перебуває приблизно 15-20 учнів. Класи оснащені маркерними дошками, а також у кожному є великий екран, де показують презентації та навчальні відео-ролики. У дітей майже немає підручників. Їм видали лише товсті друковані зошити із завданням на окремі предмети, а також кожному школа надала планшет, де учні виконують більшість завдань. Англійських школярів дуже здивувала розповідь Мілани про те, скільки домашнього завдання їй задавали у рідній школі. Англійські учні майже не отримують домашку. Це може бути, наприклад, одне завдання з математики на тиждень, яке школяр виконує на планшеті та відправляє вчителю. Рідше задають завдання з релігії, англійської та кулінарії.
Про «побори» та фонди
Тут розповідь буде короткою, адже в англійській школі їх зовсім немає. Ніякого фонду школи та класу, ніякого вступного благодійного внеску, ніяких нових штор та шпалер для ремонту класу. Як уже зазначалося, зошити та планшет для навчання видає школа, учні купують лише олівці та ручки. Найбільше по кишені батьків б’є шкільна та спортивна форма, яку вони купують самостійно. Проте, для Мілани діяла програма для біженців, за якою вона змогла безкоштовно отримати шкільне вбрання, черевики, а також зимовий та літній комплекти спортивної форми у спеціалізованому магазині. Харчування у шкільній їдальні для дівчинки з України, як переселенки, також оплачується з бюджету графства.
Про правила поведінки та дисципліну, що шокує
Манірні та суворі англійці виховують такі якості змалечку. У навчальному закладі діти повинні ходити лише у фірмовій шкільній формі: спідниця/брюки, піджак, краватка, чорні черевики та тільки чорні шкарпетки. Зовнішній вигляд учнів перевіряють при вході до школи, а якщо «забудько» залишив піджак або краватку вдома, доведеться за ними повертатися, або можна позичити у студентському хабі – класі, де завжди підтримають та нададуть допомогу учням, і навіть позичать одяг. Для учнів діють суворі правила: ніяких масивних сережок та каблучок, ніякого яскравого макіяжу, довжелезних нігтів чи нарощених вій, червоного чи синього волосся, ніяких телефонів на уроці. Проте учні-бунтівники, що порушують ці правила, інколи зустрічаються.
Щоранку всіх, хто прийшов до навчального закладу відмічають і заносять у спеціальний шкільний додаток. За його допомогою батьки та вчителі можуть вже за кілька хвилин бачити, що дитина прийшла до школи, або після уроків покинула її територію.
Найбільше Мілану шокувала поведінка у класі. Під час уроку учні поводяться досить шумно, а подекуди й зухвало. Зазвичай протягом уроку шумлять, розмовляють та буває складно розчути вчителя. Деякі учні можуть дозволити собі пити «енергетики» на уроці, або вставати, бігати по класу, кидати книжки (декілька разів навіть у прочинене вікно), кричати та нецензурно лаятися на вчителя. І таке буває майже щодня. Проте вчитель не має права відповісти учневі – бити, кричати чи принижувати його. Він робить перше попередження, після другого виганяє бешкетника за класу. Проте вже за кілька хвилин виходить до нього, проводить бесіду, заспокоює та пропонує повернутися в клас. Якщо ж і це не спрацювало, викликає спеціального працівника, який забирає «гучного» учня у свій кабінет, та продовжує виховну бесіду. Також у вигляді покарання школяра можуть залишити у школі після уроків на півгодини чи годину, де він прослухає лекцію з правил поведінки. І лише у крайньому випадку до школи можуть викликати батьків.
Як і українські підлітки, тут діти зовсім не думають про навчання, не намагаються старанно вчитися та виділятися за рахунок розуму. Тих, хто справді гарно вчиться, Мілана зустріла одиниці. У школі не буває олімпіад та наукових змагань з різних предметів, тому дітям немає де показати себе. А от слова «булінг» та «порушення прав» юні британці засвоїли досить добре, тому й намагаються щоразу дорікнути цим вчителеві. Нещодавно Мілана спостерігала, як одна з 10-класниць зібрала учнів на мітинг, мовляв, якийсь учитель висуває зависокі вимоги до навчання. Чим закінчився такий шкільний бунт – невідомо.
Про труднощі перекладу та особливості викладання
Звичайно, кам’янчанці, яка вивчала англійську мову у простій українській школі, довелося складно. Спочатку на уроках їй дозволяли користуватися телефоном, за допомогою якого можна було фотографувати та перекладати завдання. Інколи вже всередині уроку мозок просто відключався і не міг не те що засвоювати знання, а взагалі сприймати і розуміти іншу мову. Та все ж таки навчатися Мілані вдається, і вчителі іноді хвалять її за успішність.
Спочатку дівчинка переживала, що у неї будуть проблеми з математикою. Але тут цей предмет викладають досить доступно. Іноді зустрічаються завдання з програми 6 чи 7 класу. Алгебру та геометрію викладають три різних вчителі, та уроки не розділяються, а ніби переплітаються за темами. Одну тему можуть вчити декілька тижнів, рухаючись від простого до складного. Викладач поступово пояснює матеріал, потім питає, чи всім все зрозуміло, і якщо ні – то починає пояснювати знову, поки всім не буде ясно. Відповідати чи розв’язувати задачі до дошки ніколи нікого не викликають. Якщо учень підняв руку – вчитель може підійти і пояснити йому персонально те, що потрібно.
Цікаво проходять уроки з англійської. На початку навчального року школа видала кожному учню книгу «Дивна історія доктора Джекіла та містера Хайда» Роберта Стівенсона. На основі цієї повісті класичної англійської літератури діти вивчають і мову, і літературу. Книгу вони вже протягом півріччя читають на уроці, або їм читає вчитель, маркером виділяють абзаци, де є, наприклад, опис характеру героїв, ключові події, основні теми. Також на основі твору вони вивчають синоніми, епітети, метафори, порівняння та інше. Як не дивно, але англійські учні ніколи на вчать правила з мови. І якщо, наприклад, спитати у них, що таке іменник, то ніхто й не скаже. Також програмою не передбачено вивчення граматики. Ніхто не перевіряє, чи правильно написані букви або складні слова, як розставлені розділові знаки. Головне вміти писати та чітко висловлювати свою думку. Як зазначила Мілана, не всі діти в її класі навіть вміють швидко та виразно читати. А з нею навчаються лише англійці.
Найбільше юну українку захоплюють уроки з фотографії та кулінарії, які вона обрала зі списку на вибір. На уроках фотографії діти фотографують зазвичай на власні телефони, але у школі можна позичити і цифрову камеру. Викладач вчить їх правильно виставити світло, камеру, об’єкт зйомки, щоб чітко передати його текстуру, поверхню. Також їх навчають основам роботи у фоторедакторі, діти на комп’ютері редагують свої знімки.
На уроках кулінарії школярі вивчають правила здорового харчування, про користь вітамінів, співвідношення та насиченість у продуктах білків, жирів, вуглеводів та їх значення для збалансованого харчування. І, звичайно, на деяких практичних заняттях діти куховарять. Для цього у школі є спеціальний клас, із плитами, духовками, холодильниками та кухонними поверхнями і посудом. Інгредієнти для страви, зазвичай, учні приносять з дому, але у класі завжди можна взяти усе необхідне для приготування. Так, наприклад, Мілана з однокласниками вже спробувала приготувати яблучний пиріг, шоколадний мус, піцу, чизкейк, іспанський омлет.
Фізкультура у старшокласників лише раз на тиждень. Дівчата та хлопці займаються разом, взимку в залі (а холодно та мокро тут буває не дуже тривалий час), коли погода дозволяє – на вулиці. Діти ніколи не здають нормативи, не бігають крос. Заняття з фізкультури спрямовані на те, щоб школярі порухалися та побули на свіжому повітрі. За цей предмет навіть не сталять оцінки. Зазвичай на початку уроку вчитель пропонує на вибір: сьогодні граємо у футбол чи баскетбол, в теніс чи бадмінтон, пін-понг. На території школи є футбольне поле, декілька кортів. А іноді спортивний урок проходить у вигляді прогулянки територією школи.
Звичайно, навчатися у чужій країні, чужою мовою із новими однокласниками – це ще те випробування. Але Мілана вже встигла завести собі декількох друзів, та отримати перші успіхи у навчанні. Та вона може точно сказати, що українська освіта, хай у чомусь і не така прогресивна та технічно оснащена, проте досить ґрунтовна та дає змогу «не загубитися» у будь-якій школі світу.
Автор Олена Євдокімова