Именно так расценивает нынешние действия лидера «Правого сектора» Дмитрия Яроша известный украинский политолог Константин Бондаренко.
«Здається, Дмитро Ярош, не визнаючи Мінські домовленості і заявляючи про намір і надалі продовжувати бойові дії на Сході, вирішив іти по шляху Габріеле д'Аннунціо. Коли у 1919 році за міжнародними угодами місто Фіуме (нинішня хорватська Рієка) було визнано територією, що мала відійти до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, д'Аннунціо на чолі загону добровольців заявив, що не визнає міжнародні угоди і вирушив на захоплення Фіуме. Італійський полковник, який отримав наказ зупинити отаманщину, побачив перед собою ветерана з кількома високими бойовими нагородами, з втраченим на війні оком - до того ж живу легенду італійської літератури (а популярність д'Аннунціо - пропагандиста аморальності, чуттєвості і еротизму - перед Першою світовою війною була дійсно вражаючою). Він не наважився стріляти і пропустив загін д'Аннунціо у Фіуме. Понад рік поет утримував місто під контролем, відмовляючись визнавати вимоги Антанти і підписані договори. Більше того - він заявляв про можливість поступового повернення Італії усіх втрачених територій. Згодом Фіуме все-таки стала законною територією Італії - аж до 1943 року. Історія, звісно, захоплююча і багатьох надихає на повторення. Авантюризм взагалі надихає. Але: 2015-й рік - це не 1919-й. Та й варто пам'ятати той факт, що політичний експеримент і героїзм д'Аннунціо лежали у основі майбутнього фашизму - д'Аннунціо став предтечею Муссоліні», - отмечает Бондаренко.