Адвокати бізнесмена Ігоря Коломойського вбачають у діях детектива Бюро економічної безпеки (БЕБ) та прокурора ознаки умисного зловживання наданим їм процесуальним правом дозволу на побачення підозрюваного із його дружиною.
Це є грубим порушенням гарантованих Конституцією та іншим законодавством України прав і свобод людини та громадянина, заявив адвокат бізнесмена Олександр Лисак, пише Telegraf.com.ua. Про це повідомило УНІАН.
За словами правозахисника, ще 6 вересня захист Коломойського звернувся до детектива БЕБ та Офісу генпрокурора з клопотанням про надання дружині Коломойського — Ірині — дозволу на побачення з чоловіком у Києві. Однак 8 вересня без повідомлення сторони захисту детектив відмовив у задоволенні цього клопотання, а рішення про відмову не надали.
Захист згодом врешті постанову про відмову отримав, але у документі детектив написав, що "кримінальним процесуальним законодавством не передбачено виключне право підозрюваного на побачення із членами родини, у тому числі й з дружиною". А також нібито містить ризики неправомірного впливу на свідків, втрати доказів тощо.
"Яким чином та на яких свідків може здійснювати неправомірний вплив дружина підозрюваного детектив у прийнятому рішенні не зазначає. Також не зазначається про ціль та можливість такого впливу зі сторони дружини. Крім того, як зазначає сам детектив, у межах кримінального провадження вже були допитані свідки, відомі їх прізвища та адреси проживання, і вони жодного разу не зазначали про якийсь вплив на них зі сторони третіх осіб. Більш того який логічний причинно-наслідковий зв'язок існує між побаченням з членом родини та впливом на свідків, дані про яких вже відомі і без таких побачень?!", — обурюється правозахисник.
Лисак вказав, що правоохоронці не вірно розуміють норми законодавства, оскільки, за версією силовиків, нормативна база закріплює нібито лише право підозрюваного на побачення з членами родини, а не обов’язок для органу досудового розслідування надавати дозвіл на такі побачення.
"У відповідності до ч.1 ст. 12 ЗУ "Про попереднє ув’язнення" побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув’язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачень встановлюється від однієї до чотирьох годин", — аргументує адвокат.
За його словами, захист Коломойського вже двічі оскаржував рішення детектива БЕБ в Печерському райсуді. Першу скаргу подали ще 13 вересня, "і станом на сьогоднішній день вона досі не розглянута, рішення по скарзі не прийнято".
19 вересня захист бізнесмена повторно звернувся до Печерського райсуду.
"Станом на сьогоднішній день її теж не розглянули, рішення по скарзі не прийнято. Крім того, сторона захисту неодноразово зверталася до слідчого судді Шевченківського райсуду, щоб надати підозрюваному дозвіл на побачення із дружиною. І також жодної інформації про дату та час розгляду клопотань стороні захисту не надійшло", — розповів Олександр Лисак.
Він додав, якщо потрібно відмовити у задоволенні скарги підозрюваного то, як правило, це працівники суду роблять за день, а якщо питання стосується розгляду скарги на правоохоронців, то протягом 10 днів судді навіть не призначають дату засідання, затягуючи процес.
Лисак нагадав, що специфіка проблем українського законодавства у частині зловживання слідчим своїм правом неодноразово підіймалася на міжнародному рівні.
"Справа Шалімов проти України була першою, в якій Суд встановив погану якість українського законодавства, що регулює побачення взятої під варту особи із своїми родичами… У подальшому, в справах Фельдман проти України та Титаренко проти України Суд повторив свої висновки, зроблені їм у справі Шалімова. Отже, на думку ЄСПЛ проблема у тому, що українська правова система хоча й надавала особі, яка є попередньо ув’язненою, право на побачення із родичами, але "не передбачала жодної процедури перевірки того, чи добросовісно діє суддя або слідчий, забороняючи таке побачення", — пояснив правозахисник.
Захист бізнесмена таким чином обурюється, адже дружина Коломойського не є ані фігурантом справи, ані свідком, спілкування з яким обмежено за ухвалою слідчого судді. Крім того Ірина Коломойська не має жодного відношення до обставин нібито вчиненого кримінального правопорушення.
"Тож підстав стверджувати про її можливий вплив на свідків не має, та бути не може", — підсумував Лисак.