Кілька днів тому Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовною заявою, якою просить заборонити та примусово розпустити «громадську організацію «АллатРа». Суд розглядатиме справу за спрощеною процедурою. Сумнівів в тому, що позов Мінюсту буде задоволено – немає, адже на початку листопада Служба безпеки України повідомила, про нейтралізацію «АллатРи», яка в офіційному повідомленні СБУ подається, як «міжнародна злочинна організація». Там сказано, що в результаті спецоперації у Києві та інших регіонах України заблоковано підривну діяльність понад 20 осередків цього угруповання, які діяли на користь спецслужб рф.
«АллатРа» підозрюється у виправдовуванні збройної агресії рф, просуванні через власний ютуб-канал, мережу медіа та інтернет-ресурсів, телеграм-каналів та сторінок у соцмережі, кремлівських наративів про створення «союзу слов’янських народів» під керівництвом москви.
Під час обшуків в осередках секти та у помешканнях її активістів на Київщині, а також у Дніпропетровській, Кіровоградській, Волинській, Сумській та Харківській областях виявлено докази незаконної діяльності, включаючи російську пропагандистську літературу і документи, окультну символіку, портрети путіна, зброю.
Також СБУ опублікувала аудіозапис розмови лідера «АллатРи», де він говорить про необхідність масованих бомбардувань Західної України. Керівникам організації світить низка серйозних статей Кримінального кодексу, що передбачають покарання аж до довічного позбавлення волі. За даними слідства, лідери угруповання передбачливо виїхали за кордон ще навесні 2022 року.
Вочевидь, діяльність підозрілої організації, що тривала не один рік, добігає закономірного кінця. Зауважимо: так склалось, що листопад є традиційним часом краху для подібних культів. 30 років тому, 10 листопада 1993 р. прихильники релігійної організації «Біле братство», зробили спробу захопити Софійський собор у Києві та вчинити в ньому масове самоспалення. Правоохоронним органам вдалось попередити трагедію, більшість братчиків разом з керівниками були заарештовані, що стало кінцем їх діяльності…
45 років тому в далекій Гайані відбулось найбільше в історії масове самогубство членів секти «Храм народів», в результаті загинуло до тисячі осіб, серед них – багато дітей. Після цього організація була ліквідована…
На перший погляд, між цими сюжетами, розділеними як у часі, так і у просторі, не так вже багато спільного. Але це – не так. Головне, що єднає згадані та інші «братства», «храми», «вчення», «ордени» – це небезпека, яку вони несуть суспільству тоталітарні культи. Вона полягає в потужній психологічній обробці людей, перетворення їх на безвольних істот, позбавлених здатності логічно й критично мислити, цілковито залежних від волі наставників, готових бездумно виконати будь-який їх наказ. Наприклад, віддати все майно, здійснити будь-який вчинок, включаючи терористичний акт, вбивство або самогубство.
Донецькі масажисти рятують світ
Історія кожної з трьох згаданих сект, для яких останній місяць осені став фінальним, переконливо про це свідчить. Згадаємо деякі факти, розпочавши в зворотному хронолічному порядку. Отже, почнемо з «АллатРа». Ця організація зареєстрована в Україні в 2014 р. як міжнародний громадський рух, що діє поза політикою і релігією. Як таке собі об'єднання волонтерів, які прагнуть працювати на благо суспільства, реалізуючи проєкти духовного розвитку, творчості та благодійності. Словом, виступають за все хороше, проти всього поганого.
Релігієзнавці ж вважають «АллатРу» новітнім релігійним рухом та окультною сектою. Синкретичним культом, у вченні якого немає нічого нового, натомість, як у відьминому супі намішано геть усе – елементи близькосхідної міфології, зороастризму, гностицизму, теософії, агні-йоги, буддизму, шаманизму та іншої езотерики. Це вариво щедро полите витяжкою з низькопробних фантастичних бойовиків про попаданців, які ведуть боротьбу з сатаністами і прибульцями з альфа-центаври. Там є все – Атлантида, Шамбала, Тибет, Гіперборея, будистські монастирі, духи, демони, піраміди, шумери, рептилоїди. Для солідності ця підліткова маячня притрушена псевдонауковими термінами – лептонні поля, нейтринне випромінювання, ейдетична пам'ять, оверт, вісхолд, егрегор, енергоінформаційне поле, телемічне вчення, аффа-порожнеча, аполізмутика, енграми, нублематика, хірософія тощо.
Найбільше дивує те, що настільки третьосортний товар вдалось продати такій кількості людей – крім України і рф «АллатРа» завела осередки у Чехії, Словаччині, Польщі, Словенії, Фінляндії, Бельгії, Іспанії, Італії, Австрії, Німеччині, та ін. У програмах її телеканалу фігурували депутати, відомі діячі культури, мери. Один навіть встановив у своєму місті емблему «АллатРи», щоправда, її швидко прибрали. Скандально відомий нардеп О. Дубінський, проти якого порушено кілька кримінальних справ, заявив, що серед очільників секти був затриманий за держзраду екс-глава СБУ Криму О. Кулінич. Дубінський запідозрив у причетності до «АллатРи» й високопоставлених чиновників з офісу президента – через носіння дивних намистових браслетів. Але це швидше звичайні «тібетські» обереги, що стали модним аксесуаром і широко продаються в інтернеті.
Після Євромайдану деякі ЗМІ називали «АллатРу» проектом Юлії Тимошенко, проте більш переконливих доказів, ніж участь депутатів БЮТ у публічних презентаціях її проектів, не наводили. Тож справжні бенефіціари організації залишаються невідомими. Таємничим залишається й історія її виникнення.
Організація була офіційно зареєстрована в Києві Галиною Яблочкіною і Ігорем Даниловим в 2014 році. Але перші прояви активності «всесвітнього руху» відносяться до 2007 року, коли році в донецькій Макіївці було запущено сайт з творами нікому невідомої письменниці Анастасії Нових, засновано ТОВ «АллатРа», яке їх видавало. Хто ховається за цим псевдонімом – досі невідомо. Одні вважають, що це Яблочкіна або Данілов, чи вони разом. Інші бачать за ним групу найнятих райтерів, склад якої міняється. Іншим можливим автором називається… Марина Цвигун. Так, та сама «Марія Деві Христос», самопроголошена «богиня» «Білого братства». Про неї – далі буде.
Одним із головних героїв цих книг є сам Данілов. Простий масажист із Макіївки в них представ в сяючій аурі реінкарнації святого Агапіта Печерського, архангела Гавриїла, і Рігдена Джаппо – спасителя з Шамбали. З таким піаром він круто піднявся – відкрив кабінет чи то біля, чи то на території Печерської лаври, за сеанс «магічного» масажу брав по 24 тисячі гривень. Потім полишив основну професію, цілком переключившись на роль «пророка». За цікавим збігом, після Євромайдану і початку АТО, у щойно зареєстрованої організації раптово з’явились необмежені джерела фінансування, що дозволило різко активізувати рекламу про себе у ЗМІ, на бігбордах, створити власний телеканал, десятки сайтів і сторінок у соцмережах, проводити у різних містах збори й конференції, наростити тиражі книг А. Нових.
Поступово з містичного туману почала проступати магістральна лінія, яка чітко вказує напрямок, звідки ростуть ноги. В писаннях розповідається, що світом правлять архонти, осередком яких є США, протистояти їм може тільки об’єднання слов’ян, провідну роль в якому відіграватиме росія і її лідер на ім’я Номо. Саме він врятує світ від єврейсько-американских деструкторів. І біографія цього героїчного персонажу до дрібниць співпадає з путінською біографією.
Екс-очільник СБУ Василь Грицак ще у лютому 2021 року заявив, що «АллатРу» треба заборонити як інформаційний проєкт ккремля, що просуває проросійські наративи. Нардепка від партії Голос Інна Совсун, теж неодноразово піднімала питання заборони секти: «Ідеї про «слов'янську єдність», про єдиного лідера, який врятує світ, біографія якого збігається з біографією путіна, чітко вказує на те, кому це вигідно. Воно настільки проросійське, що було б дивно, якби це не фінансувалося росією». Депутатка вважає, що відсутність рішучих дій проти секти протягом багатьох років свідчить про наявність у неї покровителів в лавах спецслужб.
Але як мовиться, краще пізно, ніж… Принаймні, «АллатРу» прикрили до оголошеної нею дати кінця світу – 12 грудня 2024 року, наближення якої показує встановлений на сайті організації годинник із зворотним відліком. А як свідчить історія – страшилки про швидкий кінець світу нерідко призводять до колективних суїцидів членів деструктивних культів.
Біле плаття навиворіт
Така спроба мало не вдалась 30 років тому членам згаданого «Білого братства». До речі, деякі релігіє знавці вважають, що «АллатРа» є нічим іншим, як перелицьованим «Білим братством», або «ЮСМАЛОС». І підстави для таких тверджень існують. Якщо порівняти літературу двох неокультів, їх ритуали, прийоми і методи психологічного впливу, з'ясується, що відсотків на 80 все збігається. Через це Марину Цвигун підозрюють в авторстві або співавторстві книжок «Анастасії Нових». Решта – переспіви теософії Блаватської.
До речі, за цікавим збігом обставин обидві містичні жінки мають відношення до нашого міста. Народжена у Катеринославі Олена Блаватська кілька дитячих років провела в нашому Романковому. Марина Цвигун прожила коротший – приблизно півтора року, але певно, теж незабутній період свого життя на нашій території. За вироком суду вона плела сітки для овочів у Дніпродзержинській жіночій виправній колонії № 34.
М. Цвигун, в дівоцтві Мамонова – як і засновники «АллатРи», – родом із Донецька. У 1980-х вона закінчила київський журфак, працювала інструктором донецького райкому комсомолу, редактором заводської багатотиражки. У 1990 р. познайомилась у Дніпропетровську з інженером-кібернетиком, кандидатом технічних наук Юрієм Кривоноговим, котрий на той час їздив з лекціями по країні на популярні тоді езотеричні теми. Парочка невдовзі побралась, «скромно» проголосивши себе «живим богом» Марією Деві Христос і його намісником Юоаном Свамі, патріархом «Братства». Так народилось «Біле братство», за стрімким перетворенням якого на масову тоталітарну організацію з відділеннями у радянських республіках, експерти вбачали сприяння КДБ. До речі, до сектантська діяльність Кривоногова включала співпрацю з Миколаївським центром психотроніки, де під егідою КДБ вивчали питання контролю над розумом.
На початку 90-х років послідовники «Білого братства» – юнаки й дівчата, одягнені в білі балахони з дзвіночками, котрі проповідували на вулицях і площах, пророкуючи наближення кінця світу, стали звичною картиною великих міст. Кінець був назначений на 24 листопада 1993 року, коли юсмаліани мали потрапити до раю, усі інші – горіти у пеклі. Історія мало не скінчилася трагічно. Незадовго до «страшного суду» Цвигун зі своїми прихильниками спробувала захопити Софійський собор у Києві для проведення молебню й можливого здійснення колективного самогубства. Міліція вчасно втрутилась і затримала більше 600 сектантів. Після тривалого слідства, у 1996 р. суд засудив Кривоногова до 7 років позбавлення волі, Цвигун – до 4-х.
Однак вже у 1997 р. жінка вийшла на волю. Кривоногов, з яким вона розлучалась ще під час слідства, відсидів свій термін «до дзвінка», і повністю зав’язав з окультними справами – одружився і взяв прізвище дружини Селиверстов, працював простим будівельником, охоронцем. Нині, розмінявши дев’ятий десяток, живе на скромну пенсію в селі на Чернвгівщині. Натомість його колишня, ледь опинившись на волі, почала активні спроби відродити «Біле братство» . Після того, як Комітет у справах релігії відмовив їй в реєстрації старої нової організації, перебирається до Москви і міняє ім'я на Вікторію Преображенську.
Там справи пішли краще. Вона створила «Театр містерій» та «Творчу майстерню Вікторії Преображенської», проводить виставки своїх картин, видає поетичні та літературні збірки, навіть записує музичні альбоми. Звичайно, все це нікчемні, абсолютно дилетантські «твори». Такими ж є її потуги у сфері політики. Цвигун засудила Євромайдан, писала схожі на пародію графоманські вірші, присвячені біглому Януковичу: «Мы – славяне, и ты – славянин! Дай отпор, Янукович, им!»; підтримала ЛДНР, критикувала українську владу, якою, звісно ж керують рептилоїди щоб знищити Святу Русь. Особливу ненависть екс-«богині» викликає Юлія Тимошенко, яку вона називає «лжемесією». Але тут мабуть говорять не стільки політичні мотиви, як типово жіночі емоції, – коли на святі побачила іншу в точно такій сукні. «Вона перефарбувалася в білі кольори Святості і зробила замах на Престол Великої Матері Світу, Ім'я Якої Марія Деві Христос!», – обурюється Цвигун. Втім, її оцінки давно нікому не цікаві.
Джунглі довкола трагедії
Завершимо цей огляд розповіддю про американську секту «Храм народів», що залишила по собі зловісний слід у вигляді наймасовішого в історії акту колективного суїциду, що стався 45 років тому в джунглях південноамериканської країни Гайана. Щоправда, стосовно добровільності процесу уходу з життя майже тисячі прибічників культу, в багатьох існують великі сумніви, до кінця так і не розвіяні.
Релігійну організацію «Храм Народів» заснував у середині п'ятдесятих у США протестантський проповідник Джим Джонс. На відміну від двох культів, народжених в Україні, вчення Джонса в цілому відповідало християнським канонам, в ньому не було містики, екзотичної теософії, чи елементів наукової фантастики. Натомість Джонс, котрий з юності захоплювався лівими ідеями, бачив ідеалом християнський соціалізм, і прагнув втілити його принципи в життя.
Розуміючи, що в США, де ставлення властей до «Храму народів», який налічував до 20 тисяч адептів, було настороженим через його марксистські погляди, це зробити не вдасться, Джонс взяв в оренду у уряду Гайани 15 квадратних кілометрів території в джунглях, і в 1977 р. перебрався туди разом з тисячею адептів. Серед них були люди різного віку, рас, професій і соціальних груп – робітники, фермери, лікарі, музиканти, інженери…
Колоністи створили «Сільськогосподарський кооператив Храм Народів», розчистили в заростях велику територію і збудували селище Джонстаун, назване на честь пастора. Там з'явилися десятки будинків, клуб, школа, дитсадок, лікарня, меблевий цех, друкарня, де випускали свою газету радіостанція, за допомогою якої Джонс вів пропаганду своїх ідей. Навколо розбили поля й угіддя, збудували ферми для худоби і птиці. Людям доводилось працювати по 11 годин, потім ще відвідувати лекції та зібрання. Грошовий обіг Джонс у своїй комуні скасував – плати за роботу ніхто не отримував, натомість їжа в їдальні і товари в місцевій лавці теж видавались безкоштовно. Кошти на це громада отримувала від продажу своєї продукції – м'яса, овочів, фруктів, непогано заробляючи – до чверті мільйона доларів на рік.
Територія поселення була оточена колючим дротом, патрулювалась охороною. Проте великої кількості бажаючих вирватись з християнсько-комуністичного «раю» в джунглях не було. Селище відвідували американські, гайанські, міжнародні комісії, незмінно відзначаючи нормальні умови побуту і відсутність скарг мешканців. Здавалось, ніщо не віщувало наближення страшної біди.
Однак хмари навколо «Храму народів» поступово густішали. В американській пресі пройшли публікації про систематичні порушення прав людини в Джонстауні. На загальних зборах Джонс запропонував членам общини просити політичного притулку в СРСР. У кінці 1977 р. делегація Джонстауну відвідала радянське посольство в Гайані і повідомило про свій намір переїхати до Союзу. Переговори тривали в наступному році, в кінці 1978 р. планувалась поїздка Джонса до СРСР для узгодження деталей.
Однак до грудня члени громади не дожили. 17 листопада до Джонстауна прибула чергова комісія зі Штатів на чолі з конгресменом Лео Райаном, до якої входили дипломати й журналісти. На зустрічах із членами комуни Райан вмовляв їх повернутися разом із ним до США. Близько десятка людей погодилися. Наступного дня делегація разом з «ренегатами» поїхала на аеродром, розташований за кілька десятків кілометрів. Коли почалася посадка у два невеликі літаки, на злітну смугу виїхала вантажівка з озброєними людьми. Вони відкрили вогонь і вбили п'ятьох, включаючи конгресмена.
Згідно з версією ФБР, це були охоронці табору, яких послав Джонс, хоча мотиви такого наказу не дуже зрозумілі. Й до того члени громади за необхідності виїжджали до Штатів, деякі потім поверталися. За альтернативною версією, то була організована американським спецслужбами провокація, з метою зірвати заплановану еміграцію колоністів до СРСР. Як би не було, трагічний інцидент в аеропорту зіграв роль спускового гачка. Того ж вечора Джонс провів загальні збори членів громади. Після проповіді розповів про те, що сталося, зазначивши, що тепер Америка не дасть комуні спокою. Виходу немає, залишається зробити «революційний акт самогубства».
Імітацію таких дій проповідник раніше не раз проводив для своїх послідовників – їх частували начебто отруєним напоєм, потім повідомляли, що то була перевірка на лояльність. Тому й того вечора, 18 листопада майже ніхто не наважився заперечити Джонсу. Але цього разу все було насправді. У великі ємкості з фруктовиим напоєм за його наказом додали ціанід калію та діазепам. Спочатку отруту випили діти, потім дорослі. Джонс разом з дружиною застрелився останнім. Усього загинуло 918 осіб, в тому числі 276 дітей. Це була найбільша одномоментна загибель цивільних американських громадян до подій 11 вересня 2001 року…
Дивні обставини навколо трагедії і її наслідків стали живильним середовищем для конспірологічних теорій і версій. У СРСР у 1987 році вийшла книга С. Алініна, Б. Антонова, А. Іцкова «Загибель Джонстауна – злочин ЦРУ», зміст якої зрозумілий вже з заголовку. Звичайно, це розслідування носило замовний політичний характер. І все ж, складно зрозуміти, чому офіційні американські представники з’явились в Джонстауні лише на третій день після трагедії? Чому з майже тисячі загиблих обов’язковий в таких випадках розтин було зроблено лише шістьом? Чому решта тіл були таємно спалені на військовій базі в США?
Перелік питань, відповідей на які немає, можна продовжувати ще довго. Вочевидь, справа не обійшлась без участі спецслужб, не виключено, що з різних країн-суперниць. Втім, це можна сказати й про кожен із згаданих вище сюжетів. Що закликає нас бути особливо пильними в усіх випадках, коли на обрії з’являється сяючий образ чергового новоявленого проповідника, вчителя, гуру або пророка…
