13 лютого цього року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду на офіційному веб-сайті «Судова влада України» (https://supreme.court.gov.ua) дійшов висновку, що особи є співвиконавцями умисного вбивства, якщо вони діяли з умислом на вчинення цього злочину та завдали потерпілому різні тілесні ушкодження, незалежно від того, яке з них виявилося безпосередньою причиною смерті.
ККС ВС про співвиконавство у вбивстві
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) розглянув справу № 760/7012/17-к.
У цьому кримінальному провадженні вироком місцевого суду двох осіб засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме за те, що один з обвинувачених під час конфлікту завдав двох ударів ножем у шию та грудну клітку потерпілому, а інший обвинувачений, допомагаючи в подоланні опору потерпілого, вдарив того плоскогубцями в потилицю, знерухомивши його. Після цього обвинувачені підпалили в кімнаті книжки і журнали, що призвело до отримання потерпілим опіків. Від проникаючого колото-різаного поранення шиї потерпілий помер на місці вчинення злочину. Апеляційний суд скасував цей вирок стосовно одного з обвинувачених і закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, зауваживши, що його удар у потилицю потерпілого не був безпосередньою причиною смерті останнього, що спростовує наявність у нього умислу на вбивство і виключає його причетність до смерті потерпілого. Дії іншого обвинуваченого суд апеляційної інстанції кваліфікував за ч. 1 ст. 115 КК України.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що кожна з осіб, які з умислом на вбивство завдали потерпілому ушкодження, незалежно від того, яке з них виявилося безпосередньою причиною смерті, повинна нести відповідальність як співвиконавець. Співвиконавцями умисного вбивства є також особи, котрі хоча й не вчиняли дій, якими безпосередньо було заподіяно смерть потерпілому, але, будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, здійснили частину дій, які група вважала необхідною для реалізації цього умислу.
Як зазначив ККС ВС, суд апеляційної інстанції не навів переконливих доводів, які спростовували б висновок місцевого суду про спільні дії осіб, і не обґрунтував обставинами справи, що дії одного обвинуваченого не були пов’язані єдиним умислом і метою з діями іншого. При оцінці обставин слід врахувати, що питання, чи були дії осіб об’єднані спільним умислом, не завжди залежить від наявності попередньої змови.
Для довідки
З постановою ККС ВС від 14 січня 2025 року у справі № 760/7012/17-к (провадження № 51-5440км19) можна ознайомитися тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124689381.
Ігор Ворон, юрист