12 листопада відзначають Всесвітній День боротьби з пневмонією. Православна церква вшановує пам'ять святого священномученика Йосафата.
Всесвітній День боротьби з пневмонією
Цей день створено для активізації протистояння хворобі через проведення профілактичних заходів із захисту дітей, забезпечення обізнаності та своєчасне лікування.
Пневмонія (або запалення легенів) - це форма гострої респіраторної інфекції з обов'язковим запаленням легеневої тканини (бронхів, бронхіол або альвеол). Головними збудниками пневмонії є віруси, грибки, бактерії та найпростіші мікроорганізми.
Ще цього дня:
1918 - Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української Православної Церкви;
1918 - Австрію було проголошено республікою;
1922 - Відкрили Київську картинну галерею;
1925 - Створено "Легію українських націоналістів" на з'їзді представників Українського Національного об'єднання та Союзу Визволення України у Празі;
1967 - У Нью-Йорку відбувся Перший Всесвітній конгрес вільних українців;
1992 - Із 23-ї години було припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, який у готівковому обігу представляв купон Національного банку України;
2009 - У Харкові в приміщенні Спілки української молоді відбулася академія, на якій було проголошено і вперше відзначено День україномовної преси;
2014 - Цього дня вперше в історії на поверхню комети (Чурюмова - Герасименко) було спущено космічний апарат.
Цього дня народилися:
120 років від дня народження Захара Петровича Мороза (1904-1958), українського літературознавця, драматурга;
95 років від дня народження Зеновія (Зіновія) Михайловича Красівського (1929-1991), українського поета, літератора, громадського діяча, останнього Крайового провідника ОУН;
80 років від дня народження Олександра Беніаміновича Авагяна (1944-1988), українського археолога, скелеолога, одного із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автора першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд, поета, музиканта.
Церковне свято:
День пам'яті святого священномученика Йосафата
Святий священномученик Йосафат (у миру - Василь Кунцевич) був архієпископом Полоцьким і мучеником, який прославився своїм служінням у боротьбі за єдність Православної Церкви з Римом і захистом православної віри. Його життєвий шлях є прикладом великої віри, духовної відданості та любові до Бога і людей.
Кунцевич народився 17 листопада 1580 року у Вітебську (тепер Білорусь). Він походив із благочестивої православної родини. Ще в юному віці він виявив бажання присвятити своє життя служінню Богові. 1604 року Василь вступив до монастиря у Вільно, де прийняв чернече ім'я Йосафат.
Після постригу святий Йосафат продовжував своє духовне вдосконалення. Завдяки глибокій вірі, мудрості та розсудливості, він здобув повагу серед братії. 1617 року Йосафат був призначений архімандритом монастиря у Вітебську.
1617 року Йосафата було обрано архієпископом Полоцьким, що стало важливим етапом у його житті. Як архієпископ він активно пропагував ідею єдності Православної Церкви з Римом, що було важливим кроком у контексті історичних подій того часу. Йосафат намагався повернути багато православних церков до єдності з Римським престолом і підтримував духовне оновлення серед пастви. Незважаючи на його прагнення до єдності, це викликало великий спротив серед низки православних, які не бажали приймати католицький вплив. Йосафат відстоював свою позицію на основі християнських принципів і віри, а також намагався зберегти права православних у Речі Посполитій.
Після того, як Йосафат відмовився відмовитися від своїх переконань, його було вбито 12 листопада 1623 року місцевими православними, які вважали його зрадником віри. Його вбивство стало результатом релігійної ворожнечі того часу.
Іменини: Борис, Володимир, Данило, Дмитро, Іван, Костянтин, Лев, Матвій, Микола, Олександр, Опанас, Степан, Федір.
Джерело: Інтерфакс